Українців не торкнуться можливі зміни в шенгенській системі. Про це у своїй статті в газеті "Дзеркало тижня. Україна" пише експерт з міжнародних відносин Олександр Сушко.
За його словами, остаточний текст рішення з реформування шенгенської системи буде доступний після його затвердження самітом Європейської ради 23-24 червня. Проте вже зараз зрозуміло, що, по-перше, інформація про колапс шенгенської системи виявилася передчасною. По-друге, вважає експерт, країни-члени ЄС продовжують вважати свободу пересування одним з найцінніших надбань європейської інтеграції, і не збираються від неї відмовлятися. По-третє, ніяких безпосередніх істотних змін для громадян третіх країн (в тому числі України), що оформляють шенгенські візи та подорожуючих по Європі з такими візами, не відбудеться.
Єдиним існуючим дотепер способом реагування на гіпотетичні проблеми було право країни-члена шенгенської зони на тимчасове введення прикордонного контролю у разі "загрози громадському порядку".
На думку О.Сушко, у разі, якщо на будь-яких внутрішніх кордонах ЄС прикордонний контроль буде тимчасово відновлюватися (а це передбачено лише як крайній захід кризового реагування у виняткових ситуаціях), то у пасажира виникне тільки необхідність зайвий раз продемонструвати наявність паспорта з візою на даному кордоні, щоб продовжити подорож. Прикордонний контроль, здійснюваний вибірково, не призведе навіть до істотної зміни графіку руху громадського транспорту.
Ніяких серйозних розмов про скасування шенгенських віз і повернення до виключно національних віз в ЄС немає і не передбачається, підкреслює автор.
У той же час О.Сушко зазначає, що проблему не варто й недооцінювати: підйом правопопулістських сил, характерний для нинішньої Європи (включаючи й Україну), створює якийсь благодатний грунт для "закручування гайок" у міграційній сфері, і тут можливі деякі ексцеси в окремих країнах.
Так, зокрема, рішення уряду Данії про відновлення митних перевірок на всіх своїх кордонах без будь-якої серйозної мотивації виглядає скандальним, і вже викликало гостру критику як Єврокомісії, так і інших країн-членів.
Неприємні моменти доведеться пережити також Румунії і Болгарії, які очікують вступу в шенгенську зону, який, можливо, в цьому році і не відбудеться (хоча спочатку планувалося ще на кінець минулого року, але було заблоковано Німеччиною і Францією), вважає автор.
У Європейському Союзі, за його словами, не існує достатньої впевненості в тому, що Болгарія і Румунія зможуть справитися із збільшеним потоком нелегальної міграції, який неминуче виникне внаслідок їх вступу в шенгенську зону. Звідси одне з узгоджених міністрами змін в Шенгенській угоді, що передбачає можливість тимчасового вилучення окремої країни з шенгенської зони рішенням Ради ЄС у разі, якщо ця країна не справляється з виконанням відповідних зобов'язань.
О.Сушко також відзначає, що реформа шенгенського законодавства повинна передувати вступу Румунії та Болгарії в шенгенську зону (оскільки закон не має зворотної сили) - таким чином країни Західної Європи хочуть перестрахуватися від можливих ризиків.
Крім того, існуючі пропозиції передбачають можливість відновлення візового режиму з тими з "безвізових" країн, які є постачальниками міграційних загроз і при цьому не готові до повноцінного співробітництва з ЄС у правоохоронних та міграційних питаннях - так само, як крайній захід антикризового реагування.