Цінність заяви Міністра енергетики та вугільної промисловості України Юрія Бойко, про зменшення в найближчі 5 років закупівлі російського газу до 12 млрд куб. м на рік вельми сумнівна, вважає директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар. Подібними заявами Бойко намагається застрахуватися від гніву Президента та відповідних кадрових висновків, зазначає експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.
Нагадаємо, як заявив раніше Бойко, у найближчі 5 років Україна планує зменшити закупівлю російського газу до 12 млрд куб. м на рік за рахунок зростання видобутку власного газу, ефективних технологій енергозбереження та заміни дорогого імпортного газу вітчизняним вугіллям. Як підкреслив міністр, у країні реалізується державна програма, спрямована на збільшення видобутку власного газу до 27 млрд куб. м в 2017 р. Разом з тим, за його словами, в Україні втілюється державна політика зменшення споживання імпортного російського газу за рахунок енергозбереження, альтернативної енергетики і заміни газу вітчизняним вугіллям.
"Ніяких супутніх заяв з боку "Газпрому" не звучало, з приводу того, чи є взаємоузгодженими ці цифри. Тобто, що в результаті якихось закулісних переговорів сторони погодили можливість зниження обсягів постачання, наприклад підписали відповідну додаткову угоду до діючого контракту", - відзначає з цього приводу Гончар.
"Якщо взяти до уваги позицію російської сторони, то на всіх рівнях, починаючи від Президентсько-урядового і закінчуючи корпоративним - "Газпромом", будь-яких інших цифр відмінних від контрактних не звучало. Подібна заява є побажання міністра Бойка, при демонструванні ним певного рівня PR-активності на тлі провального переговорного процесу", - вважає він.
"Заявами, подібними нинішньому, Бойко намагається застрахуватися від гніву Президента та відповідних кадрових висновків, яких слід очікувати або до початку опалювального сезону, або під час нього. Тим більше, Бойко фактично провалив переговори з Росією щодо ціни на газ і не хоче за це відповідати", - упевнений Корольчук.
Корольчук вважає, що "заява Бойко є більш популістською". На думку експерта, воно зроблено в якості підтвердження виконання вказівки Президента України Віктора Януковича, який видав доручення "Про запобігання негативного впливу на економіку України значного зростання ціни на імпортований природний газ".
"Бойко різко змінив свою позицію, оскільки ще рік тому він сам збільшив закупівлю газу у "Газпрому" з 33 до 40 млрд куб. м", - нагадує Корольчук. Крім того, на його думку, на шляху виконання завдань скорочення споживання російського газу є найбільша "проблема" - договір з Росією до 2019 р., де прописана умова купувати 52 млрд куб. м щорічно. "Це тільки фактичні поступки Росії дозволяли нам купувати раніше і в цьому році 40 млрд куб. м", - відзначає експерт.
У той же час Гончар вважає, що якщо українська сторона зможе зайняти принципові позиції і схилити російську сторону до прийняття подібного підходу, тобто зважати на думку України про доцільність закупівель, то в кінцевому рахунку успіх може бути досягнутий. Інша справа, що це виглядає вкрай сумнівно.
"Якщо позиція "Газпрому" буде і далі не гнучкою то іншого варіанту, окрім як вдаватися до арбітражної процедури не залишиться. Розбіжності вирішуватиме Стоггольмскій арбітраж і договір регулюватися матеріальним правом Швеції", - упевнений він.
"У чому може бути аргумент України? Проблема полягає в тому, що або російська сторона повинна погодитися на вимоги про зниження цін і обсягів поставок газу, або російська сторона повинна прийняти рішення про скасування заборони на реекспорт газу, який вже давно не відповідає чинній європейській практиці. У 2003-2004 рр. "Газпром" тихенько, без зайвого шуму і клопоту, погодився на вилучення відповідної статті в контрактах між "Газпромом" і торговими європейськими партнерами, яким також заборонявся реекспорт газу", - відзначає директор енергетичних програм центру "Номос".
Україна, як відомо, 1 лютого ц.р. приєдналася до договору про Енергетичне співтовариство, нагадує Гончар. "Таким чином, Україна може мати вагому позицію в діалозі з "Газпромом". Інша справа, що "Газпром" не сильно сприймає аргументи української сторони і, звичайно, просто продекларувавши, навіть на рівні міністра чи прем'єра, ті чи інші побажання, наміри і навіть вимоги навряд чи варто сподіватися що "Газпром" на них відразу відреагує. Тому необхідно буде виконання юридичних процедур, які передбачені чинним контрактом", - вважає експерт.
На його думку, для того щоб це було як у випадку з італійською компанію Edison S.p.A, якій вдалося домогтися виконання своїх умов в ході судового розгляду з "Газпромом" - треба діяти в рамках можливостей, які надані контрактами. "Це стандартні можливості, які завжди є в наявності в будь-якому типовому контракті у відносинах між суб'єктами", - повідомив Гончар.
Українська сторона тримає правовий підхід як останній аргумент. В даний момент розрахунок робиться на те, що ситуація на європейському ринку змінюється і тому російська сторона повинна піти назустріч. "Напевно, у чомусь вересень місяць буде визначальним, чи перейде вирішення ситуації в правову площину", - відзначає експерт.
У той же час, як заявляє Корольчук, з економічної позиції можна сказати, що Бойко прав на 100%. "Зменшити залежність від російського газу Україна може. І цифра 12 млрд куб. м, яку оприлюднив міністр енергетики, є реальною. І шляхи скорочення закупівель газу Бойко перерахував: програми енергозбереження, заміна газу вугіллям, збільшення видобутку власного газу на суші і шельфі Чорного моря. Правда, Бойко забув ще про альтернативну енергетику (вітрову, сонячну, малі ГЕС, біомаса), будівництво терміналу LNG і видобуток сланцевого газу", - зазначає він.
"От тільки це обійдеться дуже дорого для України. І зараз таких грошей в Україні просто немає. Якщо в найоптимістичнішому варіанті реалізувати всі разом, то слід за 5 років витратити 101-112 млрд грн і ми зможемо обійтися без закупівлі газу в Росії. При цьому - це дуже скромні підрахунки. Не виключено, що все разом потягне вдвічі більше - тобто 200-250 млрд грн", - повідомив Корольчук.
У разі ідеального фінансування та виконання програм зі зменшення залежності від російського газу, Україна буде закуповувати в Росії не 40 млрд куб. м, а 13 млрд куб. м газу. Тобто, скоротить залежність від російського газу майже на 70%.
На думку експерта, для цього протягом наступних 5 років слід вкласти по дуже скромними підрахунками 65-72 млрд грн в реалістичні проекти. Енергозбереження та альтернативна енергетика (2 млрд куб. м), збільшення видобутку вугілля на 15 млн т (10 млрд куб. м), збільшення видобутку газу на шельфі Чорного моря (10 млрд куб. м) і збільшення видобутку газу на суші (5 млрд куб. м). Разом буде економія - 27 млрд куб. м. Збільшення видобутку газу на суші вимагає, як мінімум, на 5 років 20 млрд грн.
"Є також проекти, що "практично не реалізовуються" які протягом 5 років потребують у вкладеннях в розмірі 36-40 млрд грн. Сюди включаємо термінал для прийому скрапленого газу (LNG), видобуток газу-метану вугільних пластів і видобуток сланцевого газу - разом економія буде 15 млрд куб. м. Проекти видобутку сланцевого газу і терміналу LNG є більш фантастичними, ніж реалістичними", - упевнений експерт Інституту енергетичних досліджень.
"Зараз Україна споживає приблизно 57-60 млрд куб. м газу щорічно. З цього обсягу 40 млрд куб. м газу ми імпортуємо з Росії. До речі, достовірного балансу споживання газу ми не бачимо, оскільки саме Міненерго Юрія Бойка його не показує вже другий рік підряд", - відзначає Корольчук.