Україна, Росія, Білорусія і Казахстан вирішили звернути увагу ООН на порушення процедури голосування за угоду про другому періоді зобов'язань Кіотського протоколу. Про це пише "Комерсант-Україна" з посиланням на Держагентство екологічних інвестицій (ГАЕІ).
У прес-службі Держагентства екологічних інвестицій (ДАЕІ) повідомили, що 22-23 січня в Мінську відбулася консультаційна зустріч представників України, Росії, Білорусі і Казахстану, на якій обговорювалося, яким чином реагувати на порушення, допущені при голосуванні за угоду про другий період реалізації Кіотського протоколу. Претензії країн полягають в тому, що вибраний конференцією порядок ухвалення рішень ставить під сумнів його легітимність і дає привід для різного трактування документу.
У прес-службі агентства сказали, що рішення ухвалили за відсутності кворуму. Конференція затягнулася на один день, а деякі делегації відлетіли напередодні. Крім того, проект рішення, який обговорювався учасниками протягом декількох років, не відповідав узгодженим раніше домовленостям.
"Коли Україна, Росія і Білорусь спробували висловити свою незгоду, глава конференції проігнорував це", - відзначають в прес-службі. Низка прийнятих положень суперечить інтересам України. Країна, як і наполягала, отримала право перенести невикористані в 2008-2012 роках одиниці встановленої кількості (ОВК) викидів в обсязі 2,7 млн т на другий період дії - 2013-2020 років. Але в новій редакції ст. 13 документа з'явилася норма про те, що "позитивна різниця між встановленою кількістю на другий період і середніми щорічними викидами за перші три роки попереднього періоду дії, помножена на 8, перекладається на рахунок анулювання".
Тобто при встановленій кількості викидів на 2013-2020 роки в 5,65 млрд т СО2 (76% від базового 1990 року) і середньому показнику за 2008-2010 роки (390 млн т) може анулюватися 2,5 млрд т.
"Вибрані для усереднювання роки є найгіршими для України, оскільки через світову кризу в ці роки знижувався рівень виробництва і викидів. Їх обсяг був, наприклад, на 11% менше, ніж в 2007 році, - зазначають в прес-службі ДАЕІ. - Такий нав'язаний Україні підхід не тільки не дає можливості оперувати вільними ОВК, але і приводить до перевищення дозволеного показника навіть у разі мінімального зростання викидів".
Тобто якщо Україна перевищить показник викидів, доведеться їх купувати, пояснює координатор програми по зміні клімату Національного екологічного центру Марія Сторчило.
За словами радника голови ДАЕІ Наталії Кушко, ратифікація угоди затягується до кінця року і в інших країнах. "3 червня почнеться чергова сесія в Бонні, і там мають бути визначені наступні кроки. Кожна країна матиме право висловитися. Остаточне рішення може бути знайдене в грудні у Варшаві на 19-ій конференції сторін", - відзначає Кушко.
У разі ратифікації обмеження зростання економіки через необхідність реального скорочення викидів прогнозовано буде мати негативний вплив на конкурентоспроможність України, Білорусі, Казахстану і деяких країн Східної Європи в порівнянні з могутніми економіками, що розвиваються і не мають зобов'язань по скороченню викидів (Китай, Індія, Бразилія). Наталія Кушко припускає, що якщо позиція України, Росії, Білорусі і Казахстану буде розглянута в ООН, то не виключено, що переговори почнуться наново, хоча і процесуально це буде важко. В цьому випадку у дії Кіотського протоколу буде перерва, що порушує суть цього документа.
Прецедент з розглядом претензій і частковим узгодженням зауважень був у Болівії, відзначає Марія Сторчило. Правда, тоді мова не йшла про глобальний другий період зобов'язань. "Але все-таки чотири країни проти, і має бути реакція", - говорить Кушко.
Читайте також: Україна реалізує домовленості за Кіотським протоколом на загальну суму 3,8 млрд грн, - Мінприроди