Україна не може зобов'язати інші країни стежити за своїми ув'язненими, що перебувають на лікуванні на їх територіях. Про це йдеться у висновку головного науково-експертного управління Верховної Ради України до законопроекту позафракційного народного депутата Сергія Міщенка № 2453а "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лікування засуджених за кордоном".
"Україна не має жодної міжнародної угоди з іншими країнами про співробітництво у передачі та утриманні за кордоном засуджених громадян України, які виїжджають для лікування в іншу країну. Отже, зазначені положення проекту не можуть покладати будь-яких зобов'язань на інші країни, а тому засуджені особи, які проходитимуть лікування за кордоном, не можуть в такий спосіб бути піддані жодним обмеженням (як то обмеження в свободі пересування, спілкування та ін.), що накладаються на них під час відбування кримінального покарання або лікування в Україні", - йдеться у висновку.
Крім того, експерти ВР звертають увагу на те, що пропозиція проекту закону щодо незарахування строку лікування за кордоном в загальний строк відбування покарання виглядає досить сумнівною, так як що проектом передбачається покладення на засудженого певних обмежень на весь час лікування.
"Звертаємо увагу, що чинними нормами КК та КПК (стаття 540 КПК, стаття 84 КК) передбачено, що у випадках, коли засуджена особа з підстав, передбачених законом, не відбуває покарання у зв'язку з необхідністю її лікування поза установами виконання покарань, строк лікування зараховується до строку відбування покарання (один день лікування за один день відбування покарання у виді позбавлення волі)", - зазначають експерти ВР.
Тому експерти рекомендували за результатами розгляду законопроекту в першому читанні повернути документ суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.