Економіці України для забезпечення випереджаючих темпів зростання гостро бракує інвестицій. Особливо актуальне це питання під час кризи, спровокованої пандемією коронавірусу та падінням глобальних ринків. У рамках спецпроєкту Київського міжнародного економічного форуму #інсайтиКМЕФ відбулася онлайн-дискусія за участі Маттео Патроне, Директора ЄБРР в країнах Східної Європи та Кавказу, Олени Кошарної, Засновника та Головного виконавчого директора Horizon Capital, Олександра Писарука, Голови Правління “Райффайзен Банк Аваль”, та модератора Миколи Тимощука, Генерального директора холдингової компанії UFuture, де було проаналізовано макроекономічні показники України та інвестиційні можливості
За словами Маттео Патроне, ВВП країн Східної Європи та Кавказу за підсумками 2020 року впаде у середньому на 4,5% і зросте рівно на такий же показник у наступному році. Щодо України Патроне біль оптимістичний - економіка у 2021 році може зрости більш ніж на 5%.
Обсяг кредитних та інвестиційних програм програм ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу у 2020-2021 роках складе 20-22 млрд єрво. У 2020 році ЄБРР планує надати Україні 1 млрд євро. Пріоритетом для ЄБРР є підтримка ліквідності приватного сектору та інфраструктурні проєкти.
Макроекономічна стабільність в Україні, на думку Патроне, збережена за рахунок реформування банківського сектору у попередні роки, а продовження співпраці з МВФ, для чого Україна виконала всі умови, є позитивним сигналом для ринку. Патроне привітав нещодавнє прийняття парламентом України законопроекту №2571-д про вдосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності, що є підтвердженням курсу реформ.
Криза функціонування ланцюгів постачання, що викликана епідемією коронавірусу, може стати для урядів країн Східної Європи відмінною можливістю локалізувати виробництва у себе.
“Світло в кінці тунелю є, і ми це бачимо, оскільки на ринку є ліквідність, у секторі приватних інвестиційних фондів є резерви, тож криза ланцюга поставок може стати джерелом нових можливостей для ряду країн у Східній Європі, включаючи Україну, беручи до уваги, який надзвичайно потужний тут людський капітал. Отже, багато європейських компаній розмірковують над перенесенням своїх виробничих інфраструктур зі Сходу до Європи, і Україна цілком може стати реципієнтом такого “переїзду”, якщо, звісно, інвестиційний клімат і надалі покращуватиметься”, - зазначив Патроне.
Олександр Писарук, Голова Правління “Райффайзен Банк Аваль”, згадуючи свій досвід роботи у Нацбанку України, погодився з тезою Патроне про те, що національний банківський сектор сьогодні знаходится у набагато кращому стані у порівнянні з кризою 2008-2009 років. У банківського сектору є достатній запас фінансової міцності для того, щоби подолати “коронакризу”, незважаючи на очікуване банкірами скорочення дохідної бази через потенційні невиплати кредитів і прогнозоване НБУ падіння попиту на банківські послуги. Саме банківський сектор, який був вкрай прибутковим у 2019 році, на думку Писарука, стане тим сегментом економіки, завдяки якому негативні наслідки кризи будуть пом’якшені, особливо якщо країні вдасться уникнути другої хвилі епідемії коронавірусу.
Писарук вважає правильним кроком прийняття вищезгаданого банківського закону №2571-д, завдяки якому в Україні впроваджуються міжнародні стандарти режиму санації банків.
“Цей закон – це саме ті шматочки загальної картини, яких не вистачало. Цим законом в Україні впроваджуються міжнародно визнані принципи фінансового відновлення банків. Один з цих міжнародних принципів такий: у разі, якщо установа-регулятор приймає неправильне рішення вивести банк з ринку, акціонери цього банку можуть вимагати моніторингової компенсації, але саме рішення відмінити неможливо. Неможливо буде повернути такі “зомбі-банки” назад на ринок. Багато шуму доводиться чути, що це буцімто неконституційно, але це застосовують у багатьох країнах світу, а ми просто слідуємо за ними”, - заявив Писарук.
За словами Писарука, одна з найбільш актуальних банківських послуг на сьогоднішній день - це реструктуризація кредитних заборгованостей. 10 відсотків приватних клієнтів “Райффайзен Банк Аваль”, 16 відсотків клієнтів з сектору малого та середнього бізнесу та 5 відсотків клієнтів з великого бізнесу звернулися до банку з пропозицією про проведення кредитної реструктуризації. При цьому Писарук не очікує зміну бізнес-моделі банку - одним із пріоритетів “Райффайзен Банк Аваль” і надалі буде кредитування агросектору, який є надзвичайно стійким сегментом економіки в умовах кризи. Агросектор складає 40% кредитного “Райффайзен Банк Аваль”, що перетворює цю фінансову установу в найбільшого кредитора АПК України.
За словами Олени Кошарної, Засновника та Головного виконавчого директора Horizon Capital, приватні інвестиційні фонди після кризи 2008 року стали “королями інвестиційного світу”, багато в чому замінивши собою банки. Інвестиційні фонди оперують капіталом обсягом $1,4 трлн, завдяки чому вони стають провідними фінансовими гравцями на світовому ринку. Саме приватні інвестиційні фонди можуть стати партнерами для тих підприємців, які стикнулися з дефіцитом ліквідності. Зокрема, кошти Horizon Capital у обсязі $700 млн вкладені у півтори сотні українських компаній, наголосила Кошарна.
Приватний сектор України набагато краще підготовлений до нинішньої кризи, ніж до кризи 2008 або ж 2014 року.
“Українські компанії впродовж останніх п’яти років змушені були боротися з кризою, яка була лише тут, її не існувало у решті країн світу. Українські компанії дуже добре підготовлені до сьогоднішньої кризи, на мою думку. Якщо подивитись на найуспішніші інвестиційні портфелі, на 15 компаній, які ми підтримували через різноманітні фонди, то ми побачимо, що за останні п’ять років ці компанії стали гнучкими, стійкими, операційно ефективними, у них низьке боргове навантаження, вони створюють самостійні валютні хеджі всередині власних структур, вони експортують свої товари по всьому світі, вони утримують ціни на свої товари на дуже конкурентоздатному рівні, я думаю, вони у дуже хорошому становищі”, - зазначила Кошарна.
Найбільш перспективними галузями української економіки для інвестицій Кошарна вважає сільське господарство і продовольчий сектор, IT-індустрію та ряд галузей промисловості - це ті сектори, які є найкращими експортерами та генерують валютну виручку. Зокрема, IT-індустрія України у найближчі роки може зрости вдвічі, враховуючи глобальний перерозподіл ринку.
На думку Кошарної, криза може пришвидшити локалізацію підприємств в Україні, які зможуть експортувати продукцію на європейські ринки, ринки Близького Сходу та Азії, ефективно використовуючи логістичні можливості країни та її географічні переваги. Одночасно з цим Кошарна вважає за необхідне вести активну промислову політику, змінюючи законодавство і надаючи державну підтримку задля створення індустріальних парків і платформ.
Спецпроєкт #інсайтиКМЕФ продовжить інформувати про найбільш актуальні події зі світу бізнесу, економіки, фінансів. Повну версію онлайн-дискусії дивіться за посиланням.