"Українське демократичне коло" на замовлення Інституту політики 9 - 15 вересня 2010 р. провело всеукраїнське опитування в рамках проекту "Україні потрібні герої". Вибіркова сукупність репрезентує доросле населення України й охоплює всі регіони країни. За місцем проживання опитано 1200 респондентів віком від 18 років і старше. Статистична похибка вибірки без урахування дизайн-ефекту з вірогідністю 0,95 не перевищує ±2,9%. Подібне дослідження проводиться втретє. Перше такого роду опитування було проведено у 2002 р., наступне у 2006 р. і третє - вересень 2010 р.
В останньому дослідженні респондентам пропонувалось оцінити своє ставлення до 20 діячів культури, а також до історичних та політичних діячів. Для того, щоб найбільш точно співставити ставлення до тих чи інших персон підраховувався індекс ставлення (середньозважений бал) у континуумі від 1 до 4. При підрахунку середньозважених балів варіантам відповіді надавалась така вага: "Дуже негативно" - 1; "Скоріше негативно" - 2; "Скоріше позитивно" - 3; "Дуже позитивно" - 4; варіантам відповіді "Не знаю такого" та "Важко сказати" - 0. Отже, значення індексу ставлення до персон може коливатись у межах від 1 до 4. Найменше значення індексу (1) буде у тому випадку, якщо 100% респондентів, оцінюючи ставлення до того чи іншого діяча, дадуть відповідь "Дуже негативно". Найбільше значення індексу (4) буде у тому випадку, якщо усі респонденти, оцінюючи ставлення до певного діяча, дадуть відповідь "Дуже позитивно".
Усі в Україні знають письменників - Тараса Шевченка, Івана Франко, Лесю Українку, а кожні 9 з 10 українців знають Богдана Хмельницького, Володимира Леніна та Йосипа Сталіна. Кожний третій громадянин не знає Павла Скоропадського та Петра Могилу, а кожний сьомий - Михайла Грушевського.
Якщо позитивне ставлення брати як суму відповідей "Дуже позитивно" та "Скоріше позитивно", а негативне ставлення - як суму відповідей "Дуже негативно" та "Скоріше негативно", то ставлення до діячів культури, історичних і політичних діячів набуває такого вигляду.
Як бачимо, в першу десятку визначних діячів, що беззаперечно оцінюються як позитивні, ввійшло 9 відомих українських культурних та державних діячів. Найпопулярніші серед яких Тарас Шевченко (97,7%), Іван Франко (96,1%) та Леся Українка (96%). А найпопулярніші державні діячі - Богдан Хмельницький (90,3%), Ярослав Мудрий (90%) та княгиня Ольга (83,6%). До десяти тих, що оцінюються позитивно, потрапив і відомий діяч Російської імперії Петро І, якого позитивно оцінили 71,5%, натомість, майже 20% оцінюють негативно.
Лише щодо трьох історичних постатей негативне ставлення українців переважає позитивне: Йосипа Сталіна (64% ставляться негативно, а 28% позитивно), Степана Бандери (51% проти 28%), Симона Петлюри (48% проти 29%).
Натомість, в Західному регіоні 56% позитивно ставляться до Степана Бандери та 50% до Симона Петлюри, тоді як в Східному відповідно 9% та 11%. Йосипу Сталіну позитивну оцінку дали 7% опитаних в Західному регіоні та 44% в Східному. Щодо Степана Бандери та Симона Петлюри жителі сільської місцевості налаштовані більш позитивно, аніж городяни, так само думають молоді люди до 30-ти років на відміну від інших вікових категорій, а також чоловіки в порівнянні із жінками.
В трьох дослідженнях "Українського демократичного кола" прізвища 12 історичних та політичних діячів залишалися незмінними. Щодо цих 12 історичних та політичних діячів є динаміка впізнавання та ставлення до них громадян України з трьох обстежень - 2002 р., 2006 р. та 2010 р. Рівень знання про них практично не змінився, проте ставлення, насамперед до українських і меншою мірою до російських діячів, зазнало певних зрушень.
За вісім років суттєво зросла позитивна оцінка М.Грушевського (з 53% до 68%), І.Мазепи (з 38% до 50%), В.Чорновола (з 46% до 56%), П.Скоропадського - з 27% до 43%. Збільшилася частка як тих, хто позитивно ставиться до С.Петлюри (з 21% до 28%), так і тих, хто ставиться до нього негативно (з 40% до 48%). В 2010 р. половина опитаних (51%) оцінила негативно С.Бандеру, тоді як у 2002 р. таких було 40%.
І в 2002 р. і в 2010 р. кожний третій українець не знає П.Скоропадського, а кожний 6-7 - М.Грушевського. Не забуваються найзначніші політичні постаті радянської доби: 8-9 з десяти опитаних знають В.Леніна, Й.Сталіна, М.Хрущова, Л.Брежнєва. Взагалі політичні діячі російсько-української та радянсько-української історії більш відомі, аніж діячі просвітництва.