Де Україна бере гроші під час війни, чому борги для Мінфіну у гривні можуть стати дорожчими і коли Захід почне активніше кредитувати уряд – нижче у матеріалі РБК-Україна.
Війна, розпочата Росією, підкосила економіку, не давши їй шансу відновитися після "ковідного" карантину. Через бойові дії зупинені та зруйновані підприємства, знищена інфраструктура, паралізовані цілі галузі. Збиток вже зараз – на четвертому місяці великої війни – становить сотні мільярдів доларів.
І якщо відновлення України після війни можна назвати завданням-максимум, то завдання-мінімум зараз – покриття поточних потреб держави: від армії і соціальних виплат до медицини і бюджетників.
Держскарбниця сама по собі збирає куди менше, ніж до відомих подій кінця лютого. І питання не тільки у наслідках військових дій. Ще у березні, намагаючись знайти стимули підтримки бізнесу і громадян, влада зробила ряд кроків, по суті, своїми руками вилучивши з бюджету десятки, а, можливо, вже і сотні мільярдів гривень.
Бізнес у перші тижні війни отримав пільги з податку на прибуток (дозволили платити тільки 2% з обороту), на нафтопродукти знизили ПДВ і скасували акциз, а весь імпорт взагалі перестали обкладати податками і зборами. Тоді ж повернули опцію безмитного ввезення т. зв. "євроблях".
Маючи нестачу у бюджеті, тепер на Банковій і Грушевського готові відмотати ситуацію назад. Наприклад, вже є проект закону про відновлення оподаткування імпорту. А у травні скасували "військові податкові канікули", зобов'язавши бізнес до кінця липня привести до ладу податкові накладні і заплатити ПДВ. При тому, що спершу було обіцяно не смикати компанії з цього питання як мінімум ще півроку після завершення військових дій.
Чиновники дивляться на цю ситуацію трохи інакше, явно не приймаючи критику з боку бізнесу. Мовляв, не всі поставилися відповідально і перестали платити навіть ті, хто це міг робити.
"Податкові зобов'язання зі сплати до бюджету не декларуються у повному обсязі. Більше 52% платників не подали звітність з ПДВ за березень поточного року, при цьому з них 27% платників, які перебувають на обліку в західних регіонах. Зменшення нарахувань по відношенню до січня по таких регіонах становить майже 7 млрд гривень", – повідомили РБК-Україна в Мінфіні.
Ще один популярний, але дорогий для держскарбниці крок – виплати переселенцям і фізособам-підприємцям через "Дію". Ціна питання тут – десятки мільярдів гривень.
Єдиної думки у владі, як розповіли виданню співрозмовники в уряді, з цього приводу не було. Але прихильники ідеї з роздачею грошей зуміли переконати президента. Їх опоненти говорили, що якщо і йти цим шляхом, то адресно, а не давати гроші всім, прив'язуючись лише до територіального критерію.
Ідея знову збирати більше податків очікувана ще й тому, що вливання від західних донорів поки не встигають за потребами держскарбниці. Гранти і кредити від партнерів з початку війни склали половину коштів, які вдалося залучити Мінфіну.
Все інше – це військові держоблігації, які купує Нацбанк (емісія гривні), держбанки, приватні фінустанови і навіть громадяни. За час війни НБУ вже "надрукував" близько 120 млрд гривень з усього отриманих майже 412 млрд гривень (або 14 млрд доларів).
Кабмін відмовився від частини витрат (урізали витрати на 180 млрд гривень), по суті, від усього, що не стосується армії, соціальних витрат і держборгу, але діра в бюджеті виявилася занадто величезною, щоб закрити її своїми силами. Щомісяця Мінфіну потрібно близько 5 млрд доларів.
Всупереч очікуванням, на яких, мабуть, і ґрунтувалася податкова щедрість влади в березні, міжнародні партнери не дають гроші так швидко, як того хочеться українським політикам. Але темпи кредитування мають зрости у найближчі місяці, кажуть у Мінфіні.
Джерело: Міністерство фінансів
Вже в червні очікується грант від Німеччини на 1 млрд євро, від Канади – 1 млрд канадських доларів, ще 200 млн євро – кредит від Італії. Новий посол США в Україні Бріджет Брінк вчора анонсувала транш в 1 млрд доларів – перший за програмою грантової допомоги. Всього Штати обіцяють ще 7,5 млрд доларів у вигляді гранту. Також заплановані вливання від Британії та Японії.
"На червень міністр фінансів Сергій Марченко називав суму 4,8 млрд доларів. Це, по суті, затримане фінансування, яке ми недоотримали у квітні-травні. Фактично про всі ці рішення ми чули. Наскільки я розумію, у червні вони повинні бути виконані технічно. Це дозволить профінансувати дефіцит бюджету червня і навіть трохи створити запас", – пояснив виданню виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС) Гліб Вишлінський.
Ще цього року в уряді розраховують на 9 млрд євро від Єврокомісії. Перші транші, можливо, надійдуть у липні. У яких обсягах і яким буде графік переказів грошей – поки невідомо. За словами співрозмовників РБК-Україна, знайомих з ходом переговорів, програма ЄС все ж буде містити ряд умов, які, втім, не мають стати перешкодою для отримання всієї суми "макфрофіна".
"Гроші – це гроші, а не зброя. І у разі чого їх нічим не замінити. Найближчим часом питання буде обговорюватися на рівні керівництва Єврокомісії і перших осіб країни", – сказав співрозмовник у владі, уточнивши, що, ймовірно, це відбудеться ще до саміту ЄС, який запланований через два тижні.
По лінії МВФ також йдуть переговори. Але тут, швидше, влада розраховує на нову програму, про яку можуть домовитися вже на 2023 рік. У березні Фонд виділив 1,4 млрд доларів. А нова угода потенційно може стати найбільшою кредитною лінією, коли-небудь відкритою Україні.
Тоді як, за інформацією видання, переговори про передачу Україні частини т.зв. спеціальних прав запозичення (SDR), які були розподілені МВФ між країнами минулого року, йдуть не так швидко, як того хотілося б. Але тут більше питання не до МВФ, а великих країн-донорів та їх внутрішньої бюрократії.
Найбільшим донором скарбниці, як видно з інфографіки вище, залишається Нацбанк. Разом з держбанками, приватними банками і в меншій мірі населенням НБУ купує військові облігації, допомагаючи Мінфіну закривати потреби бюджету.
Враховуючи це, останнє рішення Нацбанку різко підняти облікову ставку з 10 до 25% явно припало не до душі Мінфіну. Там влаштували демарш на рішення НБУ, не ставши підвищувати ставки по військових облігаціях. І на останньому аукціоні у вівторок залучили лише трохи більше 800 млн гривень, що, м'яко кажучи, крапля в морі у нинішній ситуації.
Банки та інші інвестори показали, що не готові прийняти такі умови, говорить старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович. "Попит на гривневі військові облігації скоротився майже в три рази в порівнянні з минулим тижнем як у грошовому вираженні, так і за кількістю заявок. Переважно учасники розміщення купували піврічні папери, які принесли бюджету майже 765 млн гривень (ставка 10% роківих, - ред.), але це вдвічі менше, ніж минулого тижня", - констатував Котович.
Вже незабаром, на його думку, можна очікувати перезавантаження ринку ОВДП з пошуком нових ставок, які влаштують, як інвесторів, так і уряд. Уникнути подорожчання держборгу Мінфіну навряд чи вдасться.
Голова НБУ Кирило Шевченко (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
НБУ ж у будь-якому випадку не перестане фінансувати бюджет. І ставка, якщо говорити про покупку облігацій Нацбанком, а не ринкові розміщення, на думку Гліба Вишлінського, не грає головну роль.
"Це перекладання з однієї кишені в іншу. Фактично Мінфін буде умовно платити 25% або менше, але потім цей прибуток НБУ буде перераховувати до держбюджету назад Мінфіну", – зазначив виконавчий директор ЦЕС.
Перебуваючи у пошуку варіантів, щоб перекрити бюджетну дірку, влада заговорила про можливу економію на самих чиновниках. Глава фракції "Слуга народу" у Раді Давид Арахамія анонсував програму скорочення держвидатків на бюрократичний апарат. Що, безумовно, популярний крок, але навряд чи він знайде розуміння у держсекторі.
"І так порізали, що могли. Економити просто нема на чому. Хіба що якісь антикорупційні структури, але це не ті суми, які врятують ситуацію", - говорить один зі співрозмовників.
Куди менш ймовірний сценарій – економити на держборзі. Україна не буде відмовлятися від виконання своїх кредитних зобов'язань, навіть в умовах війни і втрати 40% економіки віддавши перевагу збереженню репутації перед інвесторами. Принаймні, саме про це говорять у Кабміні і Нацбанку.
Гарячі голови час від часу піднімають питання про те, що потрібно провести реструктуризацію позик або переконати кредиторів списати частину, але в уряді цей варіант не розглядають.
Незрозуміла поки ситуація щодо заарештованих активів Росії на Заході – мова йде про 300 млрд доларів. Ще занадто рано говорити про можливість використовувати ці гроші. Для покриття поточних потреб країни це точно не варіант. При наявності політичної волі і чіткої юридичної позиції на Заході ця історія у кращому випадку знайде продовження після війни і активного відновлення України.
Отримати більше доходів за рахунок інфляції і знецінення гривні влада, схоже, поки теж не планує. Те ж рішення НБУ за обліковою ставкою – це сигнал, що поки взято курс на утримання гривні і збереження її купівельної спроможності. На тривалій дистанції з цього шляху, звичайно, можуть зійти, повторивши досвід 2014-2015 років, коли, відпустивши гривню і розігнавши інфляцію, вдалося наповнити казну.
Міністр фінансів Сергій Марченко (Фото: прес-служба Кабміну)
Поки ж у перспективі найближчих місяців розрахунок на зовнішні вливання. Але, звичайно, немає гарантії, що і суми бюджетних запитів не будуть рости. В умовах війни суми дефіциту безпосередньо залежать від ситуації на фронті, від того, наскільки активно ведуться бойові дії.
"Це стосується і кількості військових, і тих з них, хто отримує додаткові бойові виплати. На це, на жаль, теж впливає кількість сімей загиблих військових, які отримують державну допомогу в розмірі 15 млн гривень", – говорить Гліб Вишлінський.
Разом з тим, на думку експерта, також важливо, які рішення будуть прийматися в державній політиці – скажімо, чи будуть скасовані податкові пільги або влада навпаки піде на популістські рішення, що вимагатимуть ще більше виплат з бюджету.