ua en ru

Топ-10 проблем, які доведеться вирішити в 2013 році

Явища глобального масштабу мають вирішальний вплив на кожного окремого індивідуума, навіть не підозрює про це.

Ця підбірка присвячена планам України в новому році, враховуючи його виклики і загрози політичного, економічного та соціального характеру. Ми хотіли пояснити макропроблеми, спустившись на мікрорівень українського домогосподарства та персонального сприйняття реальності громадянами.

А головне, показати взаємозалежність глобального та індивідуального, що речі, які нібито не стосуються простих людей, насправді чинять вирішальний вплив на життєдіяльність кожного. Вже зараз можна прогнозувати, що 2013 рік для України буде вкрай складним по цілому ряду параметрів, так що вирішувати багато проблем треба буде спільно. Незалежно від особистих політичних та соціокультурних пристрастей.

Проблема некерованості і проблема Тимошенко.

Однією з головних політичних тенденцій 2013 року стане продовження процесу консервації всього і вся, з чим Україна особливо зіткнулася в кінці минулого року, коли влада зробила ставку на геронтократів. Ніхто не поспішає відмовитися від принципу трайбалізму (клановості) і налагодити продуктивний діалог з усіма українськими елітами. При цьому груднева затримка з призначенням нового уряду показала, що і з комунікацією між провладними групами впливу не все в порядку.

Причина того, що відбувається, проста - у Віктора Януковича дуже мало людей, яким він здатний вірити. В результаті нав'язуваний суспільству міф про міцну вертикаль влади валиться, як картковий будиночок: права рука не відає, що робить ліва, а голова відмовляється від відповідальності за ноги. І такий параліч влади призводить до неможливості адекватного прийняття рішень, починаючи від проблем національної безпеки, закінчуючи питаннями в рядовому Жеку.

Вибіркове правосуддя по відношенню до представників колишньої влади в цілому та Юлії Тимошенко зокрема вже призвело до безлічі труднощів, головних з яких дві: замороження відносин України з Заходом і патова ситуація у відносинах по лінії влада - опозиція.

Наслідки справи Тимошенко у вигляді перманентної політичної кризи і можливого витка нових політрепресій можуть відчути на собі як прихильники, так і противники Юлії Володимирівни. Причому з кожним днем становище все більше ускладнюється, але потрібний для влади ефект - виведення Тимошенко за дужки актуального політичного процесу - так досі і не досягнуто. У поданні громадської думки глава «Батьківщини» залишається на незаперечних ніким лідируючих позиціях в опозиційному таборі і головним кандидатом в президенти від опозиції.

Проблема народної недовіри.

Всеосяжна корупція на всіх рівнях держуправління, відсутність виразної і об'єднує всіх ідеології правлячої партії плюс небажання влади вести якийсь діалог із суспільством - ось три кити, на яких грунтується криза довіри українців до всіх без винятку державних інститутів в країні.

Усвідомлюючи до себе тотальну народну нелюбов, чиновники від дрібних до великих відповідають громадянам взаємністю: в кращому випадку просто ігнорують їхні інтереси, а в гіршому - контратакують особливо принципових. У кожному конкретному випадку враження від роботи державної машини можуть скрасити деякі її представники, які не розлучилися остаточно з моральними принципами, але негативну картину в цілому ці винятки не змінюють.

Тиск з боку Митного союзу і віддалення від ЄС.

Перенесення візиту Віктора Януковича до Москви з пропозицією російської сторони означає, що в Кремлі очікували від Банкової конкретних рухів щодо зближення з Митним союзом. Нова дата візиту і його порядок напевно будуть поставлені в пряму залежність від наміченого на 25 лютого саміту Україна - ЄС. У разі несприятливих прогнозів щодо договору про асоціацію або незадовільного для Києва підсумку цього заходу українське керівництво може зробити «легкі кроки» назустріч МС - наприклад, змінити статус спостерігача на членство в Євразес.

Наступний крок через погіршення стану економіки буде зробити простіше - особливо якщо Кремль гарантує компенсацію втрат від скорочення торгівлі з членами СОТ і санкцій, викликаних гармонізацією українських мит до норм МС. Втім, можливий і силовий варіант: якщо Москва доб'ється створення двостороннього консорціуму або СП для управління української ГТС, фактична інтеграція в МС може статися навіть раніше озвученого Кремлем 2015 року.

Те, що саміт Україна - ЄС не відбувся протягом 2012 року, свідчить про уповільнення діалогу між Києвом і Брюсселем. Європа ставить незручні для українського керівництва питання, але можливостей ухилятися від відповіді і відмовчуватися у нього залишається все менше. І тому воно воліє зосереджуватись на технічних моментах зближення зразок введення біометричних паспортів, і таких конкретних діях, які можна відзначити галочками.

Між тим конкретизація вимог встановити прозорі правила виборчого процесу і покінчити з вибірковим правосуддям позбавляє їх сенсу, оскільки мова йде не тільки про перейняття норм законодавства, але й про імплементацію системи цінностей, що суперечить нині діючої в Україні. Тому велика ймовірність, що саміт 25 лютого Київ не порадує і стане початком офіційного «розлучення» між Україною та ЄС.

На борги доведеться позичати.

У 2013 році Україні доведеться погашення рекордного обсягу суверенного зовнішнього боргу - $9 млрд., або 5% від ВВП. І без залучення фінансування з-за кордону уряд не зможе ні оплатити рахунки, ні впоратися з накопиченими макроекономічними проблемами.

Проблема гострої валютної недостатності в кінці 2012 року була тимчасово вирішена за допомогою введення обов'язкового продажу валюти експортерами та розміщення єврооблігацій. Але позичати на міжнародних ринках Мінфіну більше не вдасться: невизначеність економічної політики та відсутність в країні реформ відлякає інвесторів і зробить європозики непомірно дорогими. Уряду майже напевно доведеться звернутися за допомогою до МВФ і погодитися на підвищення тарифів на газ. В іншому випадку країні буде загрожувати обвал гривні і масштабна фінансова криза. Альтернативний варіант - поступитися вимогам Росії, вступити в Митний союз, а заодно домогтися зниження ціни на газ і нових кредитів на оплату старих боргів.

Економіка сповзає в рецесію.

2013 рік небезпечний для вітчизняної економіки новими неприємностями. ВВП країни в кращому випадку може зрости на 3%, в гіршому - зростання буде близьким до нуля. Невизначеність у світовій економіці продовжить підточувати позиції українських експортерів, насамперед металургів (на галузь припадає близько 40% валютних надходжень і 22% ВВП країни). Це не може не позначитися на державних фінансах. Вже в цьому році ситуація з наповненням держскарбниці близька до критичної.

План по доходах держбюджету передбачає збільшення надходжень у 2012 році на 23% (рік до року), але реальні темпи зростання майже втричі менше. Дефіцит бюджету в 2012 році, швидше за все, перевищить 5% ВВП. Проблема з наповненням бюджету залишиться гострою і в майбутньому році. Згідно з держбюджетом-2013 планові доходи скарбниці порівняно з цим роком знизяться на 12 млрд. грн., зростання ВВП сповільниться на 0,5%, а дефіцит головного фінансового документа країни становитиме 50,43 млрд. грн. (3,2% ВВП), хоча ще у вересні в уряді говорили про 1,65% ВВП.

Безробітних стане більше.

Обвал у вітчизняній промисловості призведе до тотального зростання безробіття в країні і подальшого зубожіння населення. За даними Держстату, за підсумками першого півріччя 2012 року рівень безробіття за методологією Міжнародної організації праці (у відсотках до економічно активного населення працездатного віку) становив 8,4%. Аналітики вважають, що вже в першому кварталі 2013 року цей показник зросте до 10-10,5%.

Ситуація погіршується практично у всіх ключових галузях, включаючи машинобудування, металургію, обробну і легку промисловість. Так що масові звільнення вже не за горами. За оцінками експертів, продовження падіння виробництва тільки в металургії може спровокувати скорочення штатів до 20% (згідно з даними Держстату, станом на жовтень 2012 року в сфері металургії працювало 316,8 тис. чол.). В результаті армія безробітних збільшиться відразу на 15%.

Значна частина українців може опинитися в статусі безробітних неофіційно. Як і під час минулої кризи, роботодавці будуть відправляти працівників у відпустку за свій рахунок і переказувати на часткову зайнятість.

Тарифи штовхають вгору.

Експерти кажуть, що 2013 рік, найімовірніше, стане роком підвищення комунальних тарифів. Звичайно, вибори пройшли і в пряниках для народу особливої потреби немає. Тоді як тарифи комунальної сфери (особливо на тепло - і водопостачання) менше собівартості вироблених послуг на 10-50%. Ця різниця повинна покриватися з держскарбниці, але робиться це не завжди і не в повному обсязі.

Бюджет-2013 у цьому плані став ще більш показовим, ніж всі попередні. Так, компенсація водоканалам на наступний рік взагалі не передбачена (у 2012 році було 100 млн. грн.). А виробництво і постачання тепла населенню і бюджетним організаціям зменшилися на 3 млрд. грн. (з 8 до 5 млрд.). Цих грошей якраз вистачить на покриття боргів минулих років (близько 4,5 млрд.). Іншими словами, влада явно розраховувала бюджет-2013, виходячи зі зростання комунальних тарифів до ринкового рівня.

Тим більше, що прийнятий влітку цього року закон передбачає розрахунок тарифів за принципом Regulatory Asset Base. З 2013 року тарифи на комунальні послуги можна розраховувати виходячи не тільки з собівартості, але включати туди амортизацію і дохід на вкладений капітал (засобу власників, позиковий капітал). Це може різко підвищити інвестиційну привабливість комунальної сфери, а заодно і суттєво збільшити розмір тарифів.

Власникам компаній це, звичайно, вигідно, інша справа, як на це відреагує зубожілий народ.

Ціна газу.

Ціна імпортованого «Нафтогазом України» в країну російського газу в першому кварталі 2012 року склала близько $416 за 1 тис. куб. м, у другому - близько $425, у третьому - $426. У четвертому кварталі ціна прогнозується на рівні $417 за тисячу кубів, а в бюджеті-2013 закладена цифра в $421. Однак експерти все рідше говорять про те, наскільки це непідйомно для економіки. Ті хіміки, які знаходяться під чуйним керівництвом Дмитра Фірташа, цю проблему для себе вже вирішили прямими поставками Ostchem, ті, хто під керівництвом Ігоря Коломойського, - використанням газу внутрішнього видобутку.

Металурги намагаються вирішити питання власної здобиччю.

А в зоні ризику опинилися найнезахищеніші споживачі - населення та комунальна сфера. Враховуючи, що субсидіювати подорожчав газ ніхто в 2013 році не планує, то в наступному році питання ціни на газ обов'язково переміститься з економічно важливих в соціально значимі проблеми. Звичайно, в «Газпромі допускають, що в 2013 році вартість газу для нас зменшиться до $352. Інша справа, якою ціною і на який період. Якщо Україні буде надана чергова тимчасова знижка, то вже до наступної зими ми маємо всі шанси повернутися до $450 з усіма витікаючими проблемами. Тільки вже без важелів впливу на російську монополію.

Експорт - наше все.

Як ні намагалися чиновники в першій половині 2012 року переконати нас, що з експортом в Україні все добре, в жовтні дефіцит зведеного платіжного балансу України склав $1,999 млрд Все ж і МВФ, і українські експерти прогнозують дефіцит за підсумками року на рівні 6,2-6,5% ВВП, або приблизно $11-12 млрд. На наступний рік МВФ передбачає дефіцит у розмірі 7,6% ВВП, або не менше $13 млрд. Звичайно, ці цифри серйозну лепту вносить відсутність іноземних інвестицій і відтік капіталу, але все ж основа нинішнього дисбалансу - зниження експорту.

І металургія, і агрокомплекс, і машинобудування - всі флагмани в цілому по року показували зниження темпів вивезення своєї продукції за кордон. І, за словами експертів, передумов до поліпшення ситуації в 2013 році не спостерігається. Більше того, погіршення економічної ситуації в світі призведе до зростання торгових воєн з країнами-партнерами. Поки ж українські виробники «воюють» в основному з російською стороною, але не так давно ми залучили непотрібну увагу інших країн - учасників СОТ своїм бажанням радикально переглянути умови участі. Крім того, без прив'язки до України ряд країн, у тому числі Китай, знову затурбувалися субсидуванням своїх пріоритетних галузей. А це теж негативно позначиться на українському експорті. У результаті ми можемо отримати дефіцит платіжного балансу навіть більше прогнозованого. Пересічним українцям це загрожує нестабільністю валюти, так і черговими обмеженнями для експорту. Адже останнє - улюблений спосіб влади поліпшити ситуацію з торговим балансом.

У наступному році очікується ухвалення законопроекту «Про вищу освіту», який передбачає серйозні новації в вузівського життя - зокрема, системі розподілу держзамовлення на навчання у вузах та вступної кампанії. Як показує практика, будь-які зміни в цій сфері стають серйозним викликом - виникають ажіотаж і спекуляції, які доводиться гасити в авральному режимі.

Отже, законопроект передбачає створення Національного агентства з якості вищої освіти - органу, який буде частково фінансуватися самими вузами і займатися, серед іншого, ліцензійної експертизою діяльності внз, формуванням бази спеціалізацій, за якими здійснюється підготовка студентів, і т. д. Це вже саме по собі є стресом для ректорів.

А тут ще й цілих 20% держзамовлення пропонується розподіляти через три дні після завершення вступної кампанії серед внз, у яких буде найвищий конкурсний бал абітурієнтів. Це означає, що на не особливо популярні нині технічні спеціальності буде ще більший недобір студентів - з наступними висновками для внз з боку Міносвіти. Крім того, залишається не до кінця зрозумілим, чи означають всі ці новації руйнування старих корупційних схем або створення нових.

Джерело: Коментарі