Існує ймовірність 50%, що єврозона позбудеться одного з членів протягом 5 років, - експерт

Ймовірність того, що валютний союз позбудеться одного зі своїх членів, оцінюється більш ніж в 50%, а ймовірність того, що єврозону залишить один з основних членів, - нижче 25%. Таку думку в інтерв'ю Handelsblatt висловив колишній головний економіст МВФ, професор економіки з Гарварду Кеннет Рогоф.

За його словами, валютний союз продовжить своє існування, але в реформованому і, можливо, скороченому вигляді. «Зона євро потребує зміни договорів у бік більш тісного податкового союзу. Часу на реформи залишається вкрай мало, тому що євро переносить кризу, як заразу, з однієї країни в іншу», - вважає економіст.

На думку аналітика, ключем до стабільності валютного союзу є кардинальна реструктуризація в найбільш слабких країнах і паралельне створення страхувальної мережі для інших держав. «Проте ця мережа повинна забезпечувати гарантії тільки за боргами урядів, виключивши приватний сектор. Сюди ж слід додати єдине регулювання фінансового сектора», - сказав Рогоф.

Що стосується антикризових дій глав європейських урядів, то, за словами експерта, їх позиція неправильна у принципі. «Безглуздо за будь-яку ціну уникати реструктуризації боргів. Європейські лідери повинні йти на реструктуризацію там, де це необхідно, і проводити політику, що вселяє довіру, на підставі якої вони мають намір захищати країни», - зазначив він.

У той же час, на думку аналітика, ЄЦБ зараз знаходиться в дуже скрутному становищі. «Уряди прагнуть врятувати валютний союз, але зробити це вони хочуть по можливості непрозоро. І тому вони примусили ЄЦБ купувати сміттєві облігації проблемних країн і фінансувати банки цих держав, хоча гарантії ті могли надати лише дуже слабкі. Якщо так піде і далі, то коли-небудь збанкрутує і ЄЦБ. І вже йому доведеться звертатися до країн за свіжим капіталом - тоді витрати на непрозорий порятунок стануть прозорими і довіра до ЄЦБ завалиться», - прогнозує економіст.

Кеннет Рогоф вважає, що з метою подолання боргової кризи необхідно підняти гранично допустимий рівень інфляції з 4 до 6%. «Тимчасове підвищення порогу інфляції не є заміною реструктуризації держборгів в Європі та іпотечних боргів у США. Однак це могло б на один-два роки скоротити болючий етап виходу з кризи... Страхи з приводу того, що інфляція вийде з-під контролю, я вважаю необгрунтованими. Якщо ж вона виросте дуже сильно, то зупинити її центробанки зможуть шляхом збільшення процентної ставки», - зазначив він.