ua en ru

Стратегія "гастарбайтер-економіки" приречена на провал, - Медведчук

Стратегія "гастарбайтер-економіки", на яку планують зробити ставку прихильники євроінтеграції в разі підписання асоціації з Європейським Союзом, з самого початку приречена на провал. Про це у своєму блозі пише лідер Громадського руху "Український вибір" Віктор Медведчук.

"Одним з основних аргументів на користь зближення України з ЄС євроінтегратори називають безвізовий режим для наших громадян. Мовляв, вступимо в ЄС - і кожен бажаючий зможе працевлаштуватися в благополучній і ситій Європі. Безробітні українці виїдуть на Захід, питання створення робочих місць відпаде сам собою, а гроші з-за кордону потечуть рікою. Деякі особливо завзяті пропагандисти договорилися до того, що у приклад Україні призвели вдалий досвід Філіппін, які сприяють виїзду своїх громадян з країни і збільшенню їх грошових переказів на батьківщину. Іншими словами, нам пропонують задовольнятися "гастарбайтер-економікою", - зазначає Медведчук.

За словами політика, ніхто не говорить, що держава повинна піклуватися про своїх співвітчизників за кордоном, надавати їм дипломатичну й консультативну підтримку, протистояти спробам дискримінації, заохочувати створення ними власного бізнесу за повернення на батьківщину. Будь-яка країна буде рада збільшенню припливу коштів від співвітчизників, що проживають за кордоном.

"Однак я категорично проти спроб перетворити Україну на країну третього світу, в якій утворюючим фактором соціальної системи є експорт дешевої робочої сили. При такому підході нам ніколи не будуть потрібні ні "Південмаш", ні "Антонов", ні донецький "Топаз", що виробляє "Кольчуги", ні миколаївські верфі. Доведеться відмовитися від інновацій, позбутися від Академії наук і вузів. Правляча еліта, знімаючи з себе всі зобов'язання, крім сприяння вивозу своїх громадян, в такому випадку остаточно перетвориться у соціального паразита", - пише лідер "Українського вибору".

Крім того, на думку Медведчука, ставка на "гастарбайтер-економіку" деморалізує суспільство і підриває основи сім'ї.

"Подружні пари найчастіше розходяться. Діти залишаються без належної опіки та догляду. Значна частина емігрантів волею-неволею поповнює ряди нелегалів, ризикуючи опинитися в руках кримінальних ділків. Чи від хорошого життя інтелігенція, лікарі, інженери займаються низькокваліфікованим працею на Заході? Чи є виправдання державі, яка посміла відправити їх в якості чорноробів в інші країни, замість того, щоб застосувати знання і досвід цих людей на благо власної економіки?", - запитує політик.

При цьому, за його словами, у експорту української робочої сили є ще одна сторона медалі. Як відомо, жителі Західної Європи не прагнуть займатися важкою і непрестижним фізичною працею, не бажають бути прибиральницями і няньками. Цю нішу зайняли гастарбайтери зі Східної Європи. Однак в останні роки ЄС зіткнувся зі стрімким зростанням безробіття. А ось кількість іммігрантів продовжує зростати. З 2001 р. з Литви емігрували близько двохсот тис. осіб. На думку аналітиків, з моменту вступу в Євросоюз в дійсності на заробітки в країни Західної Європи поїхали в два-три рази більше литовців, ніж декларує офіційна статистика. Тепер загальна чисельність населення Литви не сягає і 3 млн. На кінець 2011 р. в країнах ЄС працювало близько 2 млн поляків. Великим постачальником робочої сили є Румунія. Тому і почастішали в Європі заклики закрити свої ринки від іммігрантів. Британський прем'єр Девід Кемерон відкрито виступає за посилення контролю над міграцією: "У нашій країні можна побачити заводи, на яких половина робітників - з Польщі, Литви і Латвії. Їх звинувачувати не можна, вони хочуть працювати. Але як країна ми повинні сказати "ні".

Лідер "Українського вибору" вважає, що в таких умовах ЄС точно не допустить збільшення міграційного припливу з України, тобто стратегія "гастарбайтер-економіки" від початку приречена на провал.

"У будь-якому випадку "гастарбайтер-економіка" - це не український вибір, тому що в ХХІ столітті Україна немислима без власних потужних високотехнологічних підприємств. А для їх збереження і розвитку необхідні тісні партнерські зв'язки з економіками країн-членів Митного союзу. Точно так само без тісної взаємодії з Митним союзом неможливо входження нашої країни у вигідні економічні об'єднання, наприклад, у Причорноморський зерновий пул. А виробляти супутники і вирощувати зерно - набагато перспективніше, ніж обслуговувати домогосподарства у країнах Старої Європи", - підсумував Медведчук.