Країни Каспійського моря сподіваються до кінця 2011 р. узгодити Конвенцію про правовий статус Каспію, повідомив на засіданні робочої групи в Баку посол з особливих доручень МЗС РФ Олександр Головін. Це дозволить регламентувати видобуток нафти і газу, а також вилов риби і вирішить інші спірні економічні питання між прикаспійськими державами, передає Reuters.
Завершити підготовку тексту Конвенції до кінця року просять глави прикаспійських держав, сказав представник Президента Ірану за статусом Каспію Мохаммад Мехді Ахундзаде.
За словами заступника міністра закордонних справ Казахстану Кайрата Сарибая, наступне засідання робочої групи з розробки правового статусу Каспію намічено на першу половину липня.
"Зараз основний акцент ми повинні зробити на питаннях, що стосуються розмежування акваторії Каспію, узгодження ширини і режимів відповідних морських просторів. Далі треба погодити і підписати угоду про раціональне використання біоресурсів водойми", - вважає К.Сарибай.
Сторони також до кінця 2011 р. планують розробити проект угоди про мораторій на вилов осетрових.
Нагадаємо, в липні 1998 р. Казахстан і Росія уклали угоду про розмежування дна північної частини Каспійського моря з метою здійснення суверенних прав на надрокористування. Аналогічну угоду Казахстан 29 листопада 2001 р. підписав з Азербайджаном. Також між Казахстаном, Азербайджаном і Росією 14 травня 2003 р. укладено угоду про точку стику ліній розмежування суміжних ділянок дна Каспію. В даний час Азербайджан погоджує дані питання з Туркменією і Іраном.
Туркменія в кінці 90-х рр. заявила про претензії на ряд нафтогазових родовищ Каспію, що розробляються Азербайджаном. Подібні ж претензії з боку Ірану змусили Азербайджан кілька років тому призупинити реалізацію проекту з BP з освоєння блоку Алов-Араз-Шарга на Каспії до тих пір, поки не буде розмежовано дно водойми.
У листопаді 2003 р. прикаспійські держави підписали рамкову конвенцію про захист морського середовища Каспійського моря.