Країни, що мають величезні борги, повинні робити внески в спеціальний фонд, з якого у разі кризи могли б отримувати необхідні для санації держбюджетів засоби, вважає міністр фінансів Швеції Андерс Борг, передає РБК daily з посиланням на Handelsblatt.
«Ми пропонуємо підвищити ступінь відповідальності для тих, хто є джерелом нестабільності. Наприклад, банки повинні платити стабілізаційний податок. За рахунок подібних внесків ми створили в Швеції спеціальний фонд, кошти якого можна використовувати у разі банківської кризи. Таким чином, банки беруть на себе відповідальність за ризики, джерелом яких вони є. Що стосується державних фінансів, тут вимальовується наступна картина: державам доводиться позичати гроші під час наступу, приміром, кон'юнктурного спаду. Однак у той момент, коли заборгованість стає надто великою, економічна політика може перетворитися на головне джерело нестабільності: держоблігації більше ніхто не купує, відсотки по них зростають, фінансове становище держави стає все більш хитким. Ну а якщо до того ж відбуваються обвалення кон'юнктури і зростання бюджетного дефіциту, то взяти кредити і рефінансуватися за допомогою звичайних ринкових механізмів ця країна наодинці виявляється вже не в змозі. У такому випадку нестабільність заражає і сусідні держави», - зазначив міністр.
За словами А.Борга, необхідно, щоб антикризові заходи фінансувалися без прив'язки до розмірів ВВП окремих країн. «Якщо чинити навпаки, то основне навантаження ляже на держави, фінанси яких у повному порядку. Якщо ж замість цього застосувати превентивну стратегію, то основна відповідальність може бути покладена на країни, надмірна заборгованість яких і стала причиною нестабільності», - вважає голова Мінфіну Швеції.
На його думку, розмір внеску повинен визначатися в залежності від розміру боргового навантаження держави. «Розмір внеску для такої антикризової системи повинен визначатися в залежності від розміру боргового навантаження конкретної держави. Якщо держзаборгованість становить менше 30% ВВП, на мій погляд, країна взагалі не повинна нічого платити в цей фонд. Знаходиться цей показник у межах 30-60% - країна платить невеликий внесок, скажімо, 0,05% суми своїх боргів. Якщо ж держзаборгованість перевищує 60%, то внесок цієї країни в антикризовий фонд виростає до 0,125%. Це означає, що країни типу Італії, Бельгії та Греції нестимуть більшу відповідальність, ніж держави, фінанси яких знаходяться в кращому стані», - сказав А.Борг.
Також, на думку міністра, для відновлення довіри до європейської валюти необхідно суворе регулювання банківського сектора і більше санкцій, які вводилися б у дію автоматично. «Втім, проблеми євро за кілька місяців не вирішити», - вважає він.