Створення "зернової ОПЕК" не є вигідним для України. Так прокоментував пропозицію міністра сільського господарства Російської Федерації Олексія Гордєєва про об"єднання України, Росії та Казахстану в організацію країн-експортерів зерна президент Української зернової асоціації (УЗА) Володимир Клименко.
За його словами, усі три країни, які гіпотетично можуть об"єднатися у "зернову ОПЕК", є досить жорсткими конкурентами у питаннях експорту цієї сільгосппродукції. Зокрема, і Україна, і Росія, і Казахстан постачають своє зерно на одні і ті ж ринки.
При цьому В.Клименко зазначив, що Україна як експортер зерна перебуває у значно вигідніших умовах. Насамперед наша держава виробляє значно більше зерна, ніж Росія чи Казахстан. Окрім того, сукупна пропускна здатність українських портів перевищує можливості російських портів у Новоросійську і Туапсе. До того ж українські порти географічно ближчі до Північної Африки та Близького Сходу, котрі є основними споживачами зерна, експортованого з України, Росії та Казахстану. Таким чином, наша держава може зацікавитись у створенні "зернової ОПЕК" лише у тому разі, якщо їй запропонують адекватні макроекономічні вигоди в обмін на використання її території для транзиту зерна, портів для відправлення продукції та введення механізмів узгодження ціноутворення у рамках "зернової ОПЕК".
До того ж, за законодавством усіх трьох країн, яким пропонується членство у "зерновій ОПЕК", продукція належить її виробникам. А, оскільки українські аграрії перебувають у вигіднішому становищі, вони навряд чи забажають приєднатися до подібного утворення, яке би зрівняло їх у можливостях з тими виробниками, у яких можливостей не так багато, зазначив експерт.
На думку В.Клименка, сумніви викликає і механізм утворення такої організації. За словами президента УЗА, подібні об"єднання мають виникати на основі уже існуючих міжнародних утворень. А варіантів організацій на базі, яких можна було би створити "зернову ОПЕК", на думку експерта, наразі існує п"ять. Це СНД, ЄЕП, ГУАМ, Організація чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) та Міжнародна рада з зерна (МРЗ). Втім, в такому разі для створення "зернової ОПЕК" довелося би узгодити принципи її роботи з інтересами інших членів цих міжнародних організацій. До того ж у документах МРЗ Україна значиться як експортер зерна, а Росія та Казахстан – як імпортери, що ставить ці країни у нерівні умови, а це також є перешкодою у створенні "зернової ОПЕК". Зняти ці суперечності може лише комісія чи секретаріат зі створення подібного об"єднання експортерів, які би підготували документацію з урахуванням як державних інтересів країн-учасниць, так і інтересів власників зерна, вважає президент УЗА.
Окрім того, В.Клименко зазначив, що сама по собі ідея створення "зернової ОПЕК не нова. 5 років тому створити подібну організацію у рамках Співдружності незалежних держав пропонувала саме українська сторона. Однак на заваді цьому стала низька ефективність СНД як міждержавного утворення.