Скоротити розрив між терміновістю активів і пасивів дозволять зовнішні запозичення - банкір.
Вирішення проблеми розриву в терміновості активів і пасивів при довгостроковому кредитуванні на 98% лежить у сфері залучення фінансування на міжнародних ринках, вважає голова правління "Укрсоцбанку" Борис Тімонькин. " На сьогоднішній день в Україні існує серйозний інвестиційний голод. Ми довго експлуатували по максимуму (і продовжуємо це робити) ті галузі, які достатньо інтенсивно працюють. Який у них сьогодні рівень зношеності основних фондів, ми чудово розуміємо. З іншого боку, у населення сформувався відкладений попит на нормальне житло. Сьогодні всі розуміють, що подарунка від держави їм не буде, значить, єдиний шлях знайти роботу, узяти кредит, купити квартиру. Звідси те, що пішло останніми роками - прискорене зростання довгострокового кредитування. І, як наслідок, погіршення показників довгострокової ліквідності банківської системи - розрив між терміновістю активів і пасивів", - сказав Борис Тімонькин. За словами Б,Тімонькина, цей розрив до певної міри є ризиком для банківської системи, хоча жоден банк в Україні з цієї причини не "помер". "Банки вмирають тоді, коли у них надмірно накопичуються "убивчі" активи. Тобто якщо у банку 30-40% активів, які ніколи не повернеш, то йому приходить кінець. Безперечно, смертельна паніка, коли населення біжить в банки і вимітає гроші. Подібне відбувалося в Бразилії і Аргентині. Скажімо, у нас коли б не рішення Нацбанку в період помаранчевої революції "Стоп, достроковому зняттю депозитів", то рівно через тиждень ми б вже знаходилися в іншій реальності", - прокоментував банкір. Враховуючи, що в Україні власники термінових депозитів мають право у будь-який момент забрати свої гроші, виходом з ситуації є пошук довгострокових ресурсів на міжнародних фінансових ринках. "У процесі, коли проходили наші зустрічі з потенційними покупцями "Укрсоцбанку" - європейськими банками - ми з'ясували, що склад їх пасивної бази наступний: приблизно по третині доводиться на населення, корпоративний сектор, і міжнародні фінансові ринки. 30-40% - це кожен показник. У нас же, практично, до недавнього часу це були в основному внутрішні ресурси і трошки гроші Євробанку, IFC, субординовані позики. У останні два роки зусиллями поки провідних банків почався активний вихід на зовнішні ринки. І ми розуміємо, що найближчими роками ми щороку отримуватимемо мінімум подвоєння або потроєння об'ємів цих позик. При цьому, якщо перші гроші ми брали трирічні, то удруге всі виходили на п'ятирічні, а втретє - братимуть семирічні і десятирічні", - відзначив Б.Тімонькин.
