У греко-католиків є «абсолютно чітка позиція - вони не конфліктують з владою, налаштовані на суспільний та владний діалог». Тому від зміни керівника ця позиція навряд чи зміниться, вважає релігієзнавець Людмила Филипович, пише Deutsche Welle.
Утім, греко-католики хочуть визначеності у відносинах «держава-церква», зазначає експерт. На її думку, вони хочуть знати - що їх очікує у наступні 10 років, бо багато соціальних програм, які має підтримувати держава, «завалено, а держава не дає жодної відповіді», зазначає релігієзнавець.
Коли влада не готова чи не хоче спілкуватися з церквами, не розуміє важливості державно-церковного діалогу, то і новий предстоятель не в змозі на це вплинути, хто б він не був, каже виконавчий директор «Інституту релігійної свободи» Максим Васін. Він вважає, що позиція наступника Гузара не відрізнятиметься, і бачення греко-католицької церкви у напрямку налагодження взаємин між іншими конфесіями, політичними силами та владою - буде збережено.
Аби не нагнітати ситуацію, в інтересах влади - відновити діалог, і «шукати порозуміння не лише з однією конфесією, як це нині відбувається», - каже М.Васін.