Сенат Італії висловив довіру новому уряду на чолі з Ренці
Новий глава уряду Італії Маттео Ренці (на фото) отримав вотум довіри сенату, передає Reuters. За його програму проголосували 169 сенаторів, 139 парламентаріїв висловилися проти. Ренці став наймолодшим главою уряду в історії країни - йому 39 років.
Проти Ренці проголосували представники партії "Вперед, Італіє", лідером якої є колишній прем'єр-міністр Сильвіо Берлусконі. Підтримала нового главу кабінету міністрів очолювана ним Демократична партія Італії.
До програми нового прем'єра входить зниження податків, звільнення інвестицій у галузі освіти та проведення економічних реформ для розв'язання найбільш гострих проблем економіки.
Ренці обіцяє італійцям стійкий і надійний держбюджет, забезпечити який, за його словами, - "обов'язок покоління перед дітьми, а не Євросоюзом". Ренці планує провести законодавчу, конституційну і судову реформи, а також збільшити число робочих місць.
Ренці став третім поспіль прем'єр-міністром Італії (після Маріо Монті і Енріко Летти), який зайняв пост не після перемоги своєї партії на виборах, а в результаті урядової кризи.
Зазначимо, тиждень тому Президент Італії Джорджіо Наполітано видав лідеру лівоцентристської Демократичної партії Маттео Ренці мандат на формування нового уряду.
Ренці із 2007 р. є членом лівоцентристської Демократичної партії, із 2009 р. - мером Флоренції. Перебуваючи на цій посаді, він розгорнув кампанію з оновлення керівництва партії і притоку молодих функціонерів. Він неодноразово закликав старше покоління політиків дати дорогу новачкам, щоб оздоровити економіку Італії. У 2012 р. він брав участь у "праймеріз" з визначення кандидата від Демократичної партії на парламентських виборах в Італії, проте програв тодішньому голові партії П'єр Луїджі Берсані. У грудні 2013 р. вже сам Ренці був обраний лідером Демократичної партії.
Незважаючи на своє прагнення оновити політичний істеблішмент і провести радикальні реформи, в економіці Ренці дотримується помірно-правих поглядів. З одного боку, він наголошує на важливості скорочення бюрократичного апарату на противагу посилення регулювання. З іншого, він стверджує, що держава має встановити чіткі правила гри для ринку і не втручатися у справи великого бізнесу і фінансового сектора, що традиційно є мішенню для критики лівих.
