Рахункова палата виявила зростання збитків від корупційних діянь службових осіб.
За останні три роки більш ніж утричі зросли обсяги збитків, заподіяних корупційними діяннями службових осіб. Такий висновок Колегії Рахункової палати за підсумками аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на здійснення заходів протидії корупції, повідомляє прес-служба відомства. Однак у поточному році майже третина посадовців уникли покарання за скоєне. Це стало можливим тому, що система заходів протидії корупції в державі є неефективною і не забезпечує усунення або зниження ризиків причин її виникнення. Аудитом встановлено, що діяльність органів виконавчої влади та правопорядку в цій сфері здійснювалася без належної координації і відповідальності за результати своєї роботи, за відсутності причинно-наслідкового зв"язку між отриманням коштів та результатами їх використання. Бюджетні кошти в сумі понад 267 млн грн протягом 2007 р. та першого півріччя 2008 р. використовувалися не на фінансування заходів протидії корупції, а, переважно, на поточні потреби структурних підрозділів органів влади, на які покладено завдання боротьби з корупцією. В результаті, вжиті заходи та витрачені кошти істотного економічного ефекту не принесли. З року в рік зменшується питома вага відшкодованих збитків у загальній сумі заподіяних: у першому півріччі 2008 року - до третини. Умови для нових корупційних проявів, внаслідок прийняття численних неправомірних нормативно-правових актів та рішень, зберігаються. А цілеспрямована єдина державна політика з протидії латентним сферам корупції - відсутня. Як зазначили фахівці Рахункової палати, в Україні не сформовано системи законодавчого, нормативно-правового та інституціонального забезпечення сфери протидії корупції, яка б відповідала сучасним міжнародним вимогам. Через це не створено цілісної системи засобів запобіжного впливу на причини та умови, що сприяють корупції. За період з 2000 по 2007 роки з 93 законопроектів, спрямованих на удосконалення системи протидії корупції, Верховна Рада України прийняла лише 12. Кабінет Міністрів України, у свою чергу, не визначив механізмів моніторингу та контролю за належним виконанням Плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні. При цьому Уряд не несе відповідальності за відсутність сучасної загальнодержавної антикорупційної стратегії. Аудитори встановили, що Служба безпеки України та Міністерство внутрішніх справ України використовували бюджетні асигнування, виділені на боротьбу з корупцією, переважно, як додаткове джерело утримання, без чіткого розмежування відповідальності за результати їх виконання між відповідальними виконавцями. Водночас для забезпечення проведення спеціальними підрозділами СБУ та МВС України оперативних заходів щодо боротьби з корупцією залучалися кошти за іншими бюджетними програмами, паспортами яких ці видатки не передбачалися. В такий спосіб лише протягом останніх півтора року було неефективно витрачено понад 13,2 млн грн. Крім того, через невідповідність наукового забезпечення проблем боротьби з організованою злочинністю чинному законодавству, за ті ж півтора року незаконно витрачено бюджетних коштів на суму понад 2,4 млн грн.