ru ua

Ростислав Шурма: Безповоротні втрати економіки України зараз – 2-3 млрд доларів на місяць

Ростислав Шурма: Безповоротні втрати економіки України зараз – 2-3 млрд доларів на місяць Ростислав Шурма (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Інтерв'ю заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми для РБК-Україна – про стрес для економіки через ризики вторгнення РФ, кредити від західних партнерів, закупівлі газу, податки і те, хто управляє Кабміном.

Ростислав Шурма був призначений заступником голови Офісу президента України майже три місяці тому. В ОП він відповідає за блок фінансово-економічних та енергетичних питань. Шурма на своїй новій посаді замінив Юлію Свириденко, яка у листопаді 2021 року пішла на підвищення і стала першим заступником глави уряду Дениса Шмигаля.

З 2012 по 2019 роки Шурма очолював "Запоріжсталь", а зараз входить до складу наглядової ради Укроборонпрому. Після призначення Володимир Зеленський назвав його "дуже потужною людиною".

Минулого тижня РБК-Україна вдалося записати інтерв'ю з заступником голови ОП. Під час розмови Шурма повідомив про втрати економіки через інформаційний стрес і ризики ескалації, а також пояснив, якою буде нова стратегія закупівлі газу. Крім того, він розповів про можливість зміни податкових ставок і плани щодо запозичень для покриття дефіциту держбюджету.

– Сьогодні темою номер один залишається можливість посилення агресії з боку Росії. Чи можна вже оцінити негативний ефект від активного поширення цієї інформації? Президент говорив про 4-5 млрд доларів, які нам будуть необхідні для стабілізації економіки. Як і ким визначалася ця цифра?

– Ми бачимо, що безповоротні втрати становлять у такій стресовій ситуації як зараз 2-3 млрд доларів на місяць. Це і зупинені інвестиції, і додаткова інфляція, втрати у туристичній сфері, скорочення авіаперевезень.

Є ще спекулятивний тиск на фінансові ринки, який блокує запозичення, тисне на курс. Це окрема сума. Спекулятивний тиск на валютний ринок близько 1,5-2 мільярди доларів.

Ми вважаємо, що подушки в 4-5 млрд доларів має бути достатньо, щоб продовжувати державні програми, які ми запланували. Але зовнішня ситуація може змінюватися.

– Ви назвали 2-3 і 4-5 млрд доларів. Це різні втрати?

– Різні. 2-3 млрд – це втрати для економіки. Тобто фактично збиток, який ми несемо щомісяця. А 4-5 млрд – подушка, щоб у нас було все нормально із залученням ресурсів під розвиток. Ви ж бачите об'єктивно, який інвестор буде приймати рішення щось будувати у такій ситуації? Зрозуміло, всі ставлять проекти на паузу. Не скасовують, але відкладають рішення. І зовнішні кредитні ринки тимчасово закриті.

– 2-3 млрд доларів щомісяця. Значить, сума може збільшуватися?

– Якщо рівень стресу буде такий же, то це щомісячні втрати, починаючи з січня. Якщо ситуація стабілізується інформаційно хоча б у такому стані як зараз, то больовий поріг підніметься і через два місяці таких втрат вже не буде.

– Ви згадали авіаперевезення. Рішення Кабміну виділити 16,6 млрд гривень на гарантії для перевізників вирішило проблему?

– Воно заспокоїло ринок. Але тут велике питання щодо того, як повели себе страхові компанії. Наскільки мені відомо, спочатку вони підвищили страхові ставки чомусь тільки для компаній, які знаходяться в лізингу в українських операторів. Можливо, страховим компаніям не хотілося вести неприємну дискусію з великими світовими авіалініями. А з нашими простіше.

– І якою ви бачите цю ситуацію надалі?

– І ми, і уряд вживатимемо стабілізаційні заходи, щоб компенсувати втрати. З авіаперевезеннями ми частково загасили пожежу. Абсолютна більшість компаній, як і раніше спокійно літають в Україну. Ті, хто скоротив свої рейси, роблять це для оптимізації витрат.

Всі великі українські авіаперевізники працюють у колишніх об'ємах. Одна невелика компанія змушена була відправити літаки з України на вимогу навіть не страховика, а власника літаків. Але і вони знайшли рішення, щоб не скасовувати рейси, використовуючи існуючий в Україні авіапарк.

Але ми сподіваємося, що ситуація відновиться. Ми точно не будемо осторонь, і якщо будуть потрібні додаткові дії – будемо їх приймати.

Ростислав Шурма: Безповоротні втрати економіки України зараз – 2-3 млрд доларів на місяць

– Зараз розглядається фінансова підтримка для України з різних джерел. У тому числі макрофін ЄС, держгаранії США, від Франції, Німеччини, Канади. Найближче кредит від ЄС. Коли можна чекати перший транш і чи є розуміння про умови для другого?

– Перший транш буде практично без умов. Умови для другого траншу ми найближчим часом узгодимо, і він буде у другому півріччі. Зараз процес узгодження умов триває – йде дискусія.

– Ми з МВФ збираємося піднімати питання про прискорення отримання третього траншу?

– З МВФ все йде за планом.

– Може, ми будемо говорити про лояльність при перегляді програми, враховуючи ситуацію з ескалацією? Ми ж "маяки" ще не всі виконали.

– Будемо все обговорювати. Я не можу зараз говорити про це в односторонньому порядку.

– Переговори за новою програмою будемо ініціювати?

– Давайте закінчимо цю програму, а потім будемо вивчати необхідність нової.

– Враховуючи великий обсяг очікуваних кредитів для покриття дефіциту держбюджету, чи буде необхідність Мінфіну виходити з розміщенням євробондів?

– На сьогоднішній день бюджет виглядає таким чином, що він повністю закривається за рахунок співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Крім того, ми вже почали обговорювати зі Світовим банком ще одну програму на 500-700 млн доларів. Це теж буде пільгове фінансування – до 2%. Воно пов'язане з енергетичною "зеленою" трансформацією. Думаю, ми протягом місяця все узгодимо і підпишемо.

У нас плановий дефіцит практично на 100% буде закритий за рахунок таких інституційних джерел без комерційних розміщень. У вересні у нас очікується велика виплата за держборгом. І до цього часу ми зрозуміємо, чи потрібно буде додаткове розміщення на зовнішніх ринках. Можливо, ми гроші візьмемо на внутрішньому ринку.

– Коли ми плануємо залучення коштів під гарантії США?

– Може, це відбудеться найближчим часом – протягом місяця-двох. Зараз йде обговорення деталей і механізмів. Цим займається Мінфін як відповідальний орган.

– Як ми будемо вирішувати питання із закупівлею газу "Нафтогазом" на наступну зиму? Чи влаштовує нас закупівля газу на споті за високими цінами, і чому досі ніхто навіть не говорить про довгострокові контракти?

– Питання закупівлі газу піднімається і обговорюється з різними контрагентами. Я думаю, що в найближчі місяць-два буде остаточно узгоджена стратегія із закупівлі газу і НАК складе збалансований портфель довгострокових і спотових контрактів, причому, з дуже різних джерел.

– З ким будуть контракти? Не з Росією?

– Переговори йдуть з різними постачальниками. Росії серед них немає.

– Коли НАК планує виходити на розміщення євробондів?

– Це питання "Нафтогазу".

– НАК, наскільки я розумію, погоджує свої дії з Офісом президента?

– Ми консультуємося, спілкуємося. Коли зовнішні ринки будуть дозволяти, і коли виникне необхідність у цій ліквідності. Завдання у тому, щоб "Нафтогаз" був готовий до виходу на ринки запозичень протягом двох-трьох тижнів. Компанія має бути технічно до цього готова з точки зору звітності, розкриття інформації, структури і так далі. Вона готова.

Ростислав Шурма: Безповоротні втрати економіки України зараз – 2-3 млрд доларів на місяць

– Кредити від Німеччини будуть спрямовані в енергетичну сферу?

– Німеччина готова запропонувати ряд програм. І вже запропонувала фінансування програм "зеленої" трансформації. За першими 150 млн євро, які вони виділяють, партнером буде "Укргазбанк". Якщо ми успішно запустимо цю програму, то готовий другий транш на 1 млрд євро, який буде виділений після того, як ми успішно і прозоро зуміємо адмініструвати перші 150 млн євро.

– Чи буде потрібно "Нафтогазу" фінансування з бюджету, якщо розміщення не буде?

– Ми знайдемо спосіб профінансувати. Звичайно, у пріоритеті будуть комерційні інструменти – облігації, кредити або кредити під фінансові гарантії. Відпрацьовуємо всі варіанти, а держбюджет – це крайній варіант.

– З тих запозичень, про які вже заявлено (ЄС, США і. т.д.) передбачається щось використовувати на закупівлю газу?

– Там поки немає інструментів під "Нафтогаз", хоча ми у процесі обговорення і цієї теми.

– Відсутність наглядової ради НАК не ускладнює роботу компанії, в тому числі щодо залучення запозичень?

– Ні. Вона ускладнює роботу з точки зору адміністрування, оскільки функції наглядової ради виконує Кабмін. Це просто технічно більше роботи для Кабміну. Я сподіваюся, що найближчим часом наглядова рада буде сформована.

– А чому призначення затягується? Наглядову раду Кабмін збирався призначити до середини лютого, але потім процес пригальмувався. Є версія, причому, підтверджена джерелами в уряді, що це сталося через рішення Верховного Суду, який визнав чинним припис НАЗК про розрив контракту з Юрієм Вітренко.

– Не знаю. Я не займаюся цим в ручному режимі.

– Я думав, що Офіс президента досить щільно працює з Кабміном і держкомпаніями. Є думка, і не тільки моя, що ОП ледь не керує урядом.

– Це чутки. Хтось сказав, потім повторили. Не керує. У нас є конституціональні повноваження. Це певна координація, консультації, узгодження чогось. Ось в рамках цих повноважень ми і діємо.

Не треба придумувати того, чого немає. В уряду є пропозиції, за якими він радиться з нами, у президента є ініціативи, які відпрацьовуються з Кабміном і впроваджуються у життя. Це живий процес.

– Тоді повернемося до теми газу. Ви у грудні говорили, що до 2023-2025 року потрібно збільшити видобуток з 18-19 до 23-25 млрд кубометрів. Яким чином практично може бути зроблений стрибок у видобутку?

– За рахунок буріння. Протягом трьох років цілком реально наростити видобуток на 3-5 млрд кубометрів. Дуже чітко і зрозуміло, на яких родовищах, якими компаніями це можна зробити. У нас є оцінка ресурсів і запасів на родовищах. Треба пройти певний процес – зробити сейсміку, розвідувальне буріння, потім – промислове буріння. Три роки – це достатній резерв часу, щоб вийти на такі обсяги видобутку.

– Скільки грошей для цього потрібно? Раніше вважали, що для видобутку 1 млрд кубометрів газу потрібно витратити 1 млрд доларів.

– Я думаю, що порядок цифр приблизно такий. Але це інвестиції приватних компаній в основному.

Ростислав Шурма: Безповоротні втрати економіки України зараз – 2-3 млрд доларів на місяць

– У контексті планів щодо збільшення видобутку несподіваним виглядає законодавча ініціатива щодо збільшення ренти. У галузі говорять про можливість скорочення видобутку через це.

– Тут є кілька питань, які потрібно одночасно вирішити. З одного боку, стратегічне завдання – це зростання видобутку. Для цього мають бути створені сприятливі умови. А це максимально прогнозована маржа і прогнозоване правове поле.

Друге – на жаль, коли виникають аномалії на ринку, такі як зростання ціни, яке зараз відбулося, то виникають серйозні наслідки для держави. Потрібно субсидування населення, окремих галузей економіки, які можуть просто зупинитися. Мова про виробників хліба, овочів, інших продуктів, у собівартості яких велика частка газу.

Механізм з продажем газу на аукціонах, який був застосований – він можливий, але, погодьтеся, він передбачає певний ручний механізм. Рента – це нормальний стабілізатор. Коли ціна на газ нижче довгострокового діапазону в 200-400 доларів, то рента повинна бути набагато нижче, щоб забезпечити інвесторам хоч якусь прибутковість на їх інвестиції. І тут діапазон цін можна обговорювати.

Але коли ціна на газ злітає вище якихось розумних показників – до 600-800 доларів і вище, то, напевно, має бути підвищена й рента, щоб було джерело субсидування галузей, які від цього страждають. Я думаю, що у питанні ренти буде знайдений компроміс. У будь-якому випадку, його потрібно досягти між добувальниками і владою, щоб дати інвесторам комфорт і впевненість, а державі інструмент реагування на ринкові аномалії.

– Тобто ви вважаєте, що два законопроекти, які подані у Раду, будуть коригуватися?

– Я припускаю, що можливий раціональний компроміс. Нам треба одночасно вирішити три завдання. Стимулювати видобуток газу, збалансувати потоки між галузями, щоб не було десь надприбутку, а десь надзбитків, які ведуть до зупинки підприємств. І зробити все це потрібно прозоро і в автоматичному режимі, щоб потім не довелося застосовувати якісь ручні дії. Це все має бути предметом компромісу найближчим часом.

– Чи вірно я розумію, що збільшення ренти фактично замінить діючий механізм з продажу газу на біржі для окремих галузей з обмеженням надбавки для видобувачів і трейдерів (введений з середини січня до травня – ред.)?

– Так, звичайно.

– А якщо затягнеться прийняття рішення про збільшення ренти, то інструмент цих спеціальних аукціонів буде продовжений?

– Ми, напевно, будемо шукати якісь інші ручні інструменти за прикладом спеціальних аукціонів. Мені здається, що з рентою – це цивілізований шлях. Ми повинні знайти ту формулу, яка вирішить і проблеми держави, і буде комфортною, зрозумілою і прогнозованою для інвесторів.

– Замість аукціонів, який може бути застосований інструмент?

– Можливі різні варіанти.

– Представники видобування та експерти кажуть, то після збільшення ренти обсяг виробництва газу може скоротитися. Відтак, ті 16 з гаком мільярдів гривень, які очікуються додатково, бюджет не отримає.

– Зрозуміло, що якісь тимчасові лаги будуть. Але по року все збалансується. Немає самоцілі отримати 16 млрд гривень. Мета – зробити справедливий механізм, коли у держави є компенсатор для того, щоб підтримати галузі, які можуть зупинитися через високі ціни на газ.

Видобування не має скоротитися. Якщо ціна буде на рівні 500 плюс доларів, то точно не скоротиться. Повірте, у інвесторів достатньо економічних стимулів, щоб підтримувати і інвестувати у видобування.

– А діючий механізм продажу газу на біржі себе виправдав?

– Ми точково вирішили проблему практично всіх критичних галузей. Це нормальна антикризова дія, але, напевно, не зовсім ринкова і прогнозована. Ось один раз затвердити формулу з рентою, знайти компроміс з видобувачами – це системне рішення краще, ніж аукціони.

Ростислав Шурма: Безповоротні втрати економіки України зараз – 2-3 млрд доларів на місяць

– Наскільки серйозні наслідки викличе заборона Білоруссю поставок палива, якщо це станеться?

– Будемо імпортувати залізничним транспортом або морським шляхом з інших ринків.

– Вже є розуміння – звідки, і яка роль українського виробника – Кременчуцького НПЗ?

– Буде збільшення локального виробництва. Буде якийсь дискомфорт і робота в антикризовому режимі тижнів два-три, поки відбудується нова логістика. Але потім все налагодиться.

– Ціна на бензин збільшиться, якщо поставки підуть з інших ринків?

– Якщо буде дорожча логістика, то ціни теж будуть вищими. Але я не думаю, що Білорусь буде вводити заборону. Для них це теж економіка. Ми для них ключовий ринок продажів.

– Якщо "хтось" скаже, то введуть напевно.

– Вони від цього точно втратять у рази більше, ніж ми. Будемо сподіватися на раціональне рішення.

– ВВП минулого року зріс на 3,2%. Це нижче очікуваного показника. Інфляція – 10% – вище очікуваного. Тобто база, від якої ми відштовхувалися для прогнозу на поточний рік і підготовки бюджету, змінилася. Коли ми будемо переглядати макропрогноз на 2022 рік і, можливо, бюджет коригувати. Це доведеться робити, не чекаючи показників першого кварталу?

– По січню у нас перевиконання дохідної частини бюджету на 10 млрд гривень. Подивимося, як закінчимо лютий. Виходячи з цього, буде прийматися рішення – чи потрібен перегляд бюджету чи ні. Все буде зроблено оперативно, виходячи з ситуації. А на ситуацію може вплинути багато факторів.

– Дії НБУ щодо стримування інфляції виправдали себе?

– НБУ досить адекватно реагує на ситуацію.

– НБУ досить багато витрачає резервів на підтримку курсу. У січні 1,5 млрд доларів.

– Як тільки заспокоїться спекулятивний попит на валюту, ринок заспокоїться і резерви будуть відновлюватися.

– Я чув, що в ОП наприкінці минулого року займалися пошуком кандидатури для заміни голови НБУ. Зараз пошук триває або його припинили?

– Я не знаю. Я не шукаю.

– Які інструменти можуть застосувати для стримування інфляції та компенсацій? Радник президента Олег Устенко говорив про продуктові чеки.

– Є три можливі варіанти. Перше – цільові виплати. Є програма "єПідтримка", яку ми будемо розширювати. У нас великі плани з приводу цього інструменту. Це такий інструмент обмежених або "фарбованих грошей" для певних категорій на певні цілі.

Друге – зниження податків. Ми теж аналізуємо такий сценарій зниження податків на споживання. Але підкреслю, жодні рішення поки не прийняті. І третій – класичний монетарний інструмент, пов'язаний з обліковою ставкою і грошовою масою.

– Тобто зниження ПДВ на щось можливе?

– Практично все можливо. Польща це вже зробила. Ми аналізуємо всі можливі інструменти.

– Фінансування доріг буде продовжуватися у запланованому обсязі або може навіть збільшиться?

– Звичайно, триватиме. Давайте дивитися, як буде розвиватися ситуація. Мінінфраструктури підготувало дуже хороший план на цей рік з будівництва доріг. У міру того, як буде розвиватися економічна ситуація в країні, ми будемо наповнювати цю програму грошима. Як бюджетними, так і цільовими запозиченнями.

– Які податкові зміни можуть бути у поточному році, і яка перспектива введення податку на виведений капітал?

– Ми вивчаємо різні варіанти податкової реформи. Як тільки будемо готові щось презентувати, ми це обов'язково презентуємо і обговоримо з усіма стейкхолдерами.