Росія за запасами золота в міжнародних резервах - майже 1095 т - обігнала Китай і вийшла на шосте місце у світі. Як пише "Комерсант", знижуючи ризики можливих обмежень на операції з активами, номінованими в доларах і євро, ЦБ паралельно скорочує частку цих валют у своїх резервах.
За даними World Gold Council (WGC), за підсумками другого кварталу Росія вийшла на шосте місце у світі за запасами золота в резервах. На кінець червня обсяг золота склав 1094,7 т, збільшившись за звітний період на 54 т. Це максимальний квартальний приріст з кінця 2009 року і другий - за всю історію спостережень. В результаті Росія змогла потіснити Китай, запаси золота у якого залишилися на рівні минулого кварталу - 1054,1 т.
Банк Росії залишається одним з небагатьох центральних банків, який продовжує нарощувати золото у своїх резервах. За даними WGC, ЦБ Казахстану збільшив за півріччя вкладення на 12 т, до 155,8 т. Невелике збільшення запасів золота було відзначено у Мексики і Філіппін, ЦБ яких придбали 0,2 т і 0,8 т відповідно. В цей час центробанки розвинених країн - США, Італії, Франції, Іспанії - зберегли золоті запаси без змін. Німеччина продала за півріччя лише 2,9 т, запаси золота у Бундесбанку залишаються другими (після США) у світі - 3380 т.
Завдяки своїм захисним властивостям золото використовується центральними банками багатьох країн для диверсифікації резервів, зазначає головний економіст Дойче-банку Ярослав Лісоволик. Це підвищує стійкість структури валютних резервів. "Те, що Росія активізувала процес диверсифікації, відображає той факт, що досить високу частку в резервах займали долар і євро, тоді як частка золота залишалася низькою", - зазначає Лісоволик. За даними Банку Росії, на 1 липня частка золота в міжнародних резервах Росії займала всього 9,7%. Між тим середнє частки золота в резервах найбільших країн перевищує 25%, а у провідних західних країн - 65-72%.
Необхідність диверсифікувати міжнародні резерви стала очевидна в кінці першого кварталу, у зв'язку з ростом геополітичної напруженості у відносинах між ЄС, США і РФ через ситуацію в Україні.
"Через геополітичне загострення ЦБ зайнявся активним перерозподілом валютних резервів, заміщаючи казначейські облігації США золотом", - зазначає головний економіст Альфа-банку Наталія Орлова. За словами головного аналітика Промсвязьбанка Ігоря Нуждіна, при локальних валютних ризиках, наприклад, ризиках заморожування будь-яких активів ЦБ в доларах або євро, золото чи інші валюти виглядають переважніше. "У разі погіршення відносин з розвиненими країнами через ситуацію в Україні, може скластися ситуація, коли використання доларів і євро може бути або обмежено, або ускладнене", - погоджується директор департаменту стратегічних інвестицій ГК "Регіон" Валерій Пятніцев. За даними ЦБ, частка іноземної валюти в резервах (в основному долар і євро) скоротилася до 87,5% (зниження за квартал на 0,5 процентного пункту і на 2,5 процентного пункту за півріччя).
Втім, на думку опитаних аналітиків, ЦБ не може нарощувати частку золота в резервах необмежено. "Центральний банк не може тримати значну частину запасів у золоті, оскільки цей метал менш ліквідний, ніж активи, номіновані в доларах і євро. А значить, в разі потреби швидко позбутися його, без істотного падіння вартості не вийде", - зазначає Наталя Орлова. До того ж не варто забувати, що в останні роки ціна золота демонструвала досить високу волатильність, що може негативно позначитися на оцінці всього портфеля, зазначає Ярослав Лісоволик.
В таких умовах ЦБ може активніше почати пошук альтернативних інвестицій. За словами Валерія Пятніцева, більша частина резервів повинна залишатися у валютах тих країн, з якими у Росії ведеться міжнародна торгівля. "В іншому випадку міжнародна торгівля буде обмежена через відсутність ліквідності резервів", - зазначає Пятніцев. На думку учасників ринку, надалі регулятор може збільшувати частку азіатських валют, в першу чергу це китайський юань і японська ієна. Цей процес набиратиме темп у міру збільшення товарообігу з цим регіоном, а також у зв'язку зі зняттям обмежень на оборот китайським юанем, зазначає Лісоволик. "Китай вже приступив до процесу зняття обмежень на оборот валюти, а також укладаються домовленості з валютних оборотів з Росією. Зростає і економічний сенс зберігати резерви в таких валютах", - резюмував Лісоволик.