Росія хоче захопити весь Донбас. Що планують окупанти і наскільки це ймовірно

Після захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська окупанти переміщують свій фокус на Донецьку область. Зараз росіяни намагаються відновити сили, щоб продовжити наступальну операцію на півночі цього регіону. Який їхній план дій і чи є ризик, що їм вдасться зайняти весь Донбас – в матеріалі РБК-Україна.

Всупереч гучним погрозам Путіна про те, що вони "ще нічого не починали", окупанти на Донбасі почали видихатися. Після виснажливих боїв за Сєвєродонецьк і Лисичанськ міноборони РФ 7 липня заявило про те, що їхні війська беруть оперативну паузу.

Щоби продовжити широкий наступ на Донецьку область – наступну мету кремлівських бойовиків – їм потрібно відновити сили і провести перегрупування. При цьому агресор як і раніше обстрілює позиції наших військ і населені пункти, які найближчим часом можуть стати мішенню на шляху російських окупантів.

Наступні цілі

Незважаючи на те, що ще 3 липня міністр оборони РФ Шойгу доповів Путіну про захоплення всієї Луганської області, наші війська все ще утримують контроль над Білогорівкою. Приблизно 70% цього регіону російські бойовики зайняли ще до середини березня. На те, щоб окупувати решта 30%, у них пішло майже чотири місяці.

Нашим захисникам довелося відступати з останніх форпостів – Сєвєродонецька та Лисичанська – через надто велику загрозу флангового прориву та оточення.

З одного боку – окупанти зуміли форсувати Сіверський Донець і підібратися до Лисичанська із заходу. З іншого боку – росіяни прорвали українські оборонні рубежі в Золотому та Гірському, почавши штурмувати місто з південного сходу. З третього – противник розвинув наступ від Попасної і впритул наблизився до траси Бахмут - Лисичанськ.

Тобто залишався дуже вузький "коридор" для відступу – в пару десятків кілометрів – і українські захисники ризикували опинитися в "котлі".

Українські військові відійшли з Лисичанська на укріплені рубежі (фото: Getty Images)

Це не весь список причин. До нього варто також додати кратну перевагу агресора в засобах вогневого ураження, якими він накривав населені пункти, без оглядки на цивільну інфраструктуру і мирних жителів.

Тепер головне завдання окупантів – захоплення всієї Донецької області, 45% якої залишаються під контролем України. Південні райони цього регіону росіяни зайняли ще в перші тижні війни. Північна частина області по лінії Мар'їнка - Піски - Авдіївка - Зайцеве залишається майже в тих же рубежах, в яких була до 24 лютого.

Як вважають опитані виданням експерти, окупанти готують наступ на Сіверськ, а також у напрямку на Слов'янськ і Бахмут. Слов'янськ, Краматорськ, Бахмут, Дружківка, Костянтинівка – це по суті як одне велике місто, каже військовий аналітик, полковник Сергій Грабський. Саме туди зараз переміщається епіцентр бойових дій.

"Наступ на Сіверськ вони поки не активізували. Вони намагаються взяти дві ключові локації – Слов'янськ і Бахмут. Там немов гойдалки: в один день щось починається під Слов'янськом, на наступний – під Бахмутом. Але це зокрема свідчить про те, що їхні ресурси вже досить обмежені і вони не можуть організувати потужний наступ одночасно з двох напрямків", – сказав виданню Грабський.

На Слов'янськ росіяни хочуть висуватися одночасно з двох напрямків – від району Ізюма на півдні Харківської області і з боку Лиману. Однак особливих проривних успіхів там у них немає. Що стосується наступу на Бахмут, то поки проглядається такий варіант, що вони будуть пробиватися до нього з боку Лисичанська і Попасної.

"Слов'янськ і Бахмут – це основні напрямки, де зараз ведуться бойові дії. Росіяни навіть намагаються вести там штурмові дії. Але це не той наступ, який був в районі Сєвєродонецька та Лисичанська. Їхні дії на цих напрямках зараз схожі більше на розвідку боєм – вони визначають слабкі місця в нашій обороні", – пояснив РБК-Україна військовий експерт Олег Жданов.

Окупанти видихалися після боїв за Луганську область (фото: Getty Images)

За його словами, росіяни хотіли продовжити наступ в тому ж темпі, як це було в Луганській області. Але потім вирішили взяти оперативну паузу, оскільки окупантам не вистачає сил, щоби вести масштабну операцію – їм потрібно сформувати резерви.

"Тому вже з'явилася інформація про те, що наступ в районі Слов'янська захлинувся. Вони знову проводять якесь перегрупування військ, але немає резерву – нічим поповнити та посилити війська. Це їхня головна проблема сьогодні. Їм потрібні свіжі війська. А на це потрібен час, щонайменше місяць – щоб відмобілізувати, щоб укомплектувати, провести бойове навчання і злагодження", – сказав співрозмовник.

Екс-начальник прес-служби Генштабу, полковник ЗСУ Владислав Селезньов зазначив, що росіяни зазнали величезних втрат у живій силі, бронетехніці та засобах ураження. Завдяки нашій артилерії і системам залпового вогню, зокрема американським HIMARS, за останні тижні вже знищено понад два десятка складів окупантів з боєприпасами. Багато складів навіть оперативного рівня були знищені нашою артилерією, уточнив Селезньов.

У бій кидають все

Основне питання зараз, як вважає Грабський – чи буде прийнято рішення утримувати Сіверськ або ж наші сили зосередяться на лінії Слов'янськ - Бахмут І відійдуть туди. Там обладнаний досить міцний рубіж оборони. Але річ у тім, що через Сіверськ проходить залізниця і втрата цього міста може погіршити позиції ЗСУ на півночі Донецької області.

"Російська логістика в основному спирається на залізничні комунікації. Тому, якщо Сіверськ відійде до окупантів, вони отримають дуже потужну магістраль, яка дозволить їм ефективно поповнювати запаси, і наша ситуація між Слов'янськом і Бахмутом ускладниться на порядок", – пояснив полковник.

Але загалом окупанти, найімовірніше, будуть діяти в Донецькій області за тим же принципом, як вони це робили в сєвєродонецькій агломерації. У них немає поки ресурсу для того, щоби наступати широким фронтом.

Тому ворог буде намагатися наносити удари по різних напрямках і "щупати" нашу оборону. І потім кидати максимум сил туди, де відчує якусь прогалину, пояснив Грабський. За його словами, це дуже невигідний і затратний метод ведення бойових дій, але інакше росіяни сьогодні не вміють воювати.

"Вони будуть здійснювати вогневий вплив на наші позиції, намагаючись продавити нашу оборону. Потім спробують невеликими мобільними групами за підтримки танків прощупати нашу оборону, чи здатні ми її втримати. Потім, отримавши відсіч, вони знову відійдуть на попередні позиції", – описує тактику росіян Селезньов.

Армія РФ робить ставку на перевагу в артилерії (фото: Getty Images)

Потім росіяни будуть знову завдавати вогневого ураження по наших позиціях до тих пір, поки наші підрозділи через високий ризик не будуть змушені відходити. Але темпи просування окупантів за таких умов у десятки разів нижчі, ніж того вимагає військова наука, пояснив співрозмовник. У такому випадку на захоплення всієї Донецької області в агресора піде не менше 2-4 місяців, уточнив Селезньов.

Чи є ризик, що агресору вдасться це зробити? Так, такий ризик є, відповідають опитані виданням експерти. Оскільки бойовикам поставлено це завдання, то російське командування може кидати в бій все, аж до останнього солдата, аби догодити Кремлю.

Сергій Грабський навів історичний приклад: у жовтні 1941 року Сталін під Москвою вимагав проведення постійних контрударів, контратак і знищення противника. Радянські генерали кидали в бій усе, що в них було, а потім доповідали їхньому вождю: "подальші наступальні дії неможливі, тому що війська закінчилися".

"Тобто вони просто винищували війська. Так само і тут: не можу виключити ймовірність того, що росіяни просто будуть кидати і кидати в бій все, що мають, щоб потім сказати: "все, у нас війська закінчилися, ми зупиняємося", – допустив співрозмовник.

Але є один важливий фактор, який може переломити ситуацію на донецькому фронті. Україна вже почала отримувати в товарній кількості зброю західних зразків, звернув увагу Селезньов. Днями секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що українські бійці вже використовують дев'ять американських ракетних систем HIMARS і аналогічних комплексів. Ймовірно, мова йде про M270 MLRS.

"Ще кілька цих систем має надійти, тобто загалом їхня кількість найближчим часом має бути доведена до 14 одиниць. Динаміка є і вона працює на користь української армії. Ми бачимо, як ефективно працюють HIMARS і артилерія 155 калібру. Тому російські генерали і Путін мріють про щось, але не факт, що українська армія дозволить здійснитися їхнім мріям", – сказав Селезньов.