Верховна Рада України планує надати українським компаніям можливість укладати договори із клієнтами електронною поштою, схемою публічної оферти і в електронній формі. Відповідний законопроект №4496 підтримали 246 депутатів ВР, передає кореспондент РБК-Україна.
Так, мета законопроекту - зняти адміністративні бар'єри для компаній, що займаються експортом послуг.
Зазначимо, що в даний час, щоб українська IT-компанія могла працювати з іноземним замовником, будуть потрібні договори з мокрими печатками. У іноземних партнерів таких печаток часто просто немає.
Зокрема, документ передбачає можливість укладення договорів шляхом обміну листами або просто виставлення інвойсу. Тобто не потрібно, як зараз, чекати отримання звичайною поштою оригіналів договорів, коли послуга вже фактично надано.
За словами автора законопроекту парламентарія Вікторії Пташник, це дасть можливість для оперативного зарахування валютної виручки. Вона зазначила, що дана законодавча ініціатива передбачає скасування валютного контролю експорту послуг.
Крім того, законопроект закріпить заборона банкам вимагати переклад документів на українську мову в разі, якщо вони оформлені англійською. Також, згідно із законопроектом, рахунок (інвойс) буде визнаватися первинним документом, що має спростити процедури ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
Згідно із запропонованими змінами, рахунок (інвойс) може бути підписаний з допомогою особистого підпису, аналога власної ручної підпису, електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до закону "Про електронний цифровий підпис", електронний підпис одноразовим ідентифікатором.
Зазначається, що необхідний буде тільки підпис експортера. Угодою з об'ємом і якістю послуг, що надаються, визнаватиметься факт оплати нерезидентом виставленого рахунку.
Нагадаємо, законопроект №4496 про дозвіл "айтішникам" укладати договори електронною поштою було зареєстровано ВР 22 квітня. Як раніше стало відомо РБК-Україна, вказаний проект закону, що покликаний спростити життя компаній-експортерів послуг, було також погоджено із представниками Національного банку України.
Зі слів Пташник, проти прийняття законопроекту виступали податківці через "фактичну втрату можливості штрафувати експортерів послуг за порушення термінів надходження валютної виручки".
