Робоча група з доопрацювання закону "Про основи державної мовної політики" підготувала його нову редакцію. Положення документа не передбачають для мов нацменшин статусу регіональних, а лише передбачають заходи щодо їх захисту в разі, якщо на певній території проживає не менше 30% носіїв такої мови, повідомляє видання "Комерсант-Україна".
Група з доопрацювання мовного закону була створена за дорученням Президента Віктора Януковича 8 серпня відразу після його підписання. Її очолила віце-прем'єр-міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова. До складу групи увійшли 42 учасника, які розділилися на дві підгрупи - під керівництвом екс-Президента Леоніда Кравчука і ректора Київського національного університету ім. Шевченко Леоніда Губерського. Вчора вони схвалили новий варіант закону, текст якого є у розпорядженні видання.
Документ фактично являє собою нову редакцію закону. Члени групи вирішили змінити навіть його назву і озаглавити документ "Про порядок застосування мов в Україні". Як зазначив один з учасників засідання, мета перейменування - "знизити статус документа". "Первинна назва було дуже претензійною. Слід пам'ятати, що основи державної політики відображені в Конституції", - пояснив він.
Законопроект зберігає за українською мовою статус державного і містить заходи щодо її захисту. Зокрема, використання державної мови є обов'язковим у судно - і діловодстві, у діяльності органів державної влади, збройних сил, у сфері науки і освіти, рекламі. В області інформації та ЗМІ документ встановлює 75-процентну квоту мовлення (зараз - 25%) українською мовою від загального добового ефіру. Трансляція програм і фільмів на інших мовах повинна супроводжуватися обов'язковим українським дублюванням або субтитруванням.
Для мов національних меншин у документі не передбачається отримання регіонального статусу. Вказується, що члени територіальної громади, які використовують ту чи іншу мову національних меншин, мають право ініціювати "заходи, спрямовані на її захист", за умови, якщо на певній території (село, селище, місто) проживає не менше 30% носіїв цієї мови від загального числа жителів населеного пункту. Нагадаємо, зараз визнання регіональної мови дозволено там, де число носіїв складає не менше 10%. Більш того, ввести в дію заходи по захисту мови стане набагато складніше. "Ми повністю змінили концепцію захисту регіональних мов. Носії такого мови можуть звернутися з пропозицією в місцеві органи влади, ті у свою чергу - обласні ради і далі у Верховну раду, яка вже і ухвалить закон про підтримку та захист регіональної мови", - розповів виданню один з розробників документа Сергій Головатий. Передбачається, що у випадку прийняття Радою закону про підтримку тої чи іншої мови на певній території її використання буде допускатися у всіх сферах поряд з державним.
Як повідомила член робочої групи, радник Президента Ганна Герман, за запропонований варіант законопроекту вчора проголосувала переважна більшість учасників групи. "Це робоча пропозиція, проект буде представлений на експертизу Національної академії наук. Тому не можна сказати, що цифра 30% остаточна. На засіданні Леонід Кравчук озвучив 30%, я говорила про 20%... Після висновків фахівців НАН буде затверджено остаточний варіант законопроекту", - зазначила Герман. На її думку, обмеження 30% не зменшить використання регіональних мов, які менш поширені, ніж російська. "Для підтримки мов нацменшин є інші пропозиції. Наприклад, по Кримській автономії запропоновано окремо розглянути заходи щодо захисту кримсько-татарської мови та включити їх як окремий пункт в законопроекті", - повідомила радник Президента.
Серед тих членів групи, яких не влаштовують положення законопроекту, виявився директор української філії Інституту країн СНД Володимир Корнілов. На його думку, запропонований документ "звужує можливості використання регіональних мов і порушує права громадян". "В окремих регіонах російська зможе використовуватися як регіональна поряд з державною, незважаючи на квоту в 30%. Однак це обмеження робить неможливим використання інших регіональних мов, - заявив виданню Корнілов. - До того ж процедурно домогтися цього стає дуже складно - збір підписів, звернення до місцевих рад... Законопроектом пропонується створити ініціативні групи і підписні листи на основі закону про місцеві референдуми, якого не існує в природі. Цей законопроект не має шансів на прийняття Верховною радою".
Нагадаємо, що закон про основи державної мовної політики в Україні набув чинності 10 серпня. Документ передбачає офіційне використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні на підвідомчих їм територіях мінімум 10% носіїв даних мов. Зазначимо, російська мова отримала статус регіональної в Харківській, Херсонській, Одеській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій та Луганській областях.