Об'єднання Всеукраїнського депозитарію цінних паперів (ВДЦП) з Національним депозитарієм України (НДУ) - найбільш розумний варіант при проведенні реформи депозитарної системи України. Про це, коментуючи варіанти подальшого розвитку українського фондового ринку та можливості його синхронізації з російським, заявив в інтерв'ю виданню "Комерсант Україна" голова правління біржі РТС Роман Горюнов.
Р.Горюнов зазначив, що об'єднана структура повинна виконувати функції центральної облікової ланки, але не займатися клірингом з функцією центрального контрагента. Кліринг потрібно віддати біржовим холдингам або іншим структурам, які надають такі послуги.
"У світі є прецеденти, коли компанія спеціалізується на виконанні функцій центрального контрагента і надає такі послуги широкому колу організаторів торгів. Об'єднання двох існуючих депозитаріїв в один, з одного боку, дозволило б учасникам ринку розвивати центральну облікову структуру, з іншого - зберегти достатню частку участі держави", - зазначив Р.Горюнов.
На питання які функції повинен виконувати Центральний депозитарій Р.Горюнов сказав: "Функції обліку прав власності на цінні папери. РСР (central counterparty) точно необхідно відокремити. Цілком можливо, що депозитарій може виконувати функції розрахунків по операціях. Але сама постановка питання, при якій між обліковим інститутом і центральним контрагентом є взаємна залежність з точки зору власності, є неоптимальною".
За словами Р.Горюнова це призведе до суміщення всіх можливих ризиків у рамках єдиної структури, і вийде, що ринкові ризики на центральному контрагента будуть гарантуватися інститутом, який забезпечує облік прав власності всіх інвесторів та емітентів України.
Крім того, голова правління біржі РТС коментуючи ризики для "Української біржі" у разі реалізації варіанту, запропонованого урядом, зазначив, що це проблема великих системних ризиків українського ринку в цілому, що може знизити його привабливість в очах іноземних інвесторів. Вони будуть дивитися на надійність інфраструктури, на те, як забезпечуються гарантії прав власності. Глобальна криза 2008 року багато в чому була пов'язаний з системою управління ризиками на різних рівнях. Західні фонди, виставляючи ліміти на розрахункову інфраструктуру, будуть приймати рішення про те, скільки активів зберігати в НДУ. Вони будуть змушені враховувати ризики НДУ, пов'язані не тільки зі зберіганням активів, але і з гарантією розрахунків за угодами.
"Наведу приклад: у 2008 році в один із днів індекс РТС змінився на 40%, обсяг відкритих позицій був приблизно на 15-20 млрд дол. І ринкові ризики приблизно на 40% зобов'язань" висіли "на кліринговому центрі РТС як на центральному контрагента. Саме такий обсяг на себе гіпотетично приймає кліринговий центр. Гарантувати його капіталом практично неможливо. Потрібна система управління ризиками. Не можна їх "навішувати" на інститут, який повинен бути захищений від ризиків, тому що йому довіряють активи", - сказав Р.Горюнов.