Все навколо народне: що відбувається з бізнесом Ріната Ахметова на окупованих територіях і не тільки

що відбувається з бізнесом Ріната Ахметова на окупованих територіях і не тільки
В перші з 2014 року Ахметов змушений зупиняти роботу своїх підприємств

У власника корпорації СКМ Ріната Ахметова  серйозні проблеми. Бойовики так званих ДНР і ЛНР загрожують "націоналізувати" його активи на непідконтрольних Україні територіях, якщо вони не почнуть перераховувати гроші в "бюджети республік". Сепаратисти навіть визначили дедлайн для підприємця – 31 березня нинішнього року. Що буде далі з цими підприємствами у разі їх захоплення сепаратистами – невідомо. За однією версією, вони самі будуть їх контролювати, з іншого – продадуть російським компаніям. Під загрозою "націоналізації" виявилися і активи корпорації ІСД, співвласником якої є народний депутат Сергій Тарута.

Вимоги "націоналізувати" підприємства співпало з подальшою блокадою територій ОРДЛО з української сторони лінії розмежування. СКМ та ІСД, з-за відсутності сировини змушені скорочувати, а в деяких випадках навіть закривати заводи, які належать їм. Корпорації впевнені – якщо вони втратять контроль над підприємствами, ті перетворяться в "купу металу", з іншого боку – їх закриття призведе до зниження надходжень до держбюджету.

РБК-Україна спробувало з'ясувати, чому у Ахметова, бізнес якого більше двох років працював в умовах війни між Україною і бойовиками ДНР/ЛНР, почалися проблеми.

Російський слід

В оточенні президента Петра Порошенка існує думка про те, що проблеми у Ріната Ахметова почалися після переговорів "Нормандської четвірки", які відбулися в листопаді минулого року. Джерела кажуть, що, крім іншого, на зустрічі глав країн, їх радників і глав Мзс обговорювався один з варіантів забезпечення виконань "Мінських угод", за яким президент України мав би призначити тимчасового керівника окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО). Ця людина мала влаштовувати і керівництво України, і російську владу. Нібито Петро Порошенко запропонував в якості такого керівника саме Ахметова. "Така пропозиція мабуть здивувало керівництво Росії, і вони вирішили змусити Ріната визначитися з ким він", - говорить співрозмовник РБК-Україна.

В офіційних повідомленнях за підсумками зустрічі "Нормандської четвірки" про ідею призначення тимчасового керівника ОРДЛО не згадувалося. Втім, відзначимо, що в 2015 році після зустрічі Порошенко, Меркель, Олланда і Путіна в ЗМІ з'явилася інформація про те, що одним із варіантів забезпечення безпеки на Донбасі розглядалося призначення головами Донецької та Луганської областей відповідно Ріната Ахметова та Юрія Бойко. Але тоді ця інформація офіційних підтверджень не знайшла.

Те, що у Ахметова зіпсувалися відносини з Москвою, неофіційно підтверджують і депутати від "Опозиційного блоку" (ПРО). Вони розповідають про те, що після поїздки в грудні минулого року до Москви Юрій Бойко нібито повідомив однопартійцям про вимогу Кремля почати підготовку до перевиборів Верховної ради. Передбачалося, що виборчий список ОБ мав бути поділений між трьома "бенефіціарами" ПРО – Рінатом Ахметовим, Дмитром Фірташем та Віктором Медведчуком у пропорції 40/30/30. Це нібито викликало різкий протест Ахметова і його команди. Зараз у фракції ПРО тільки три депутати близькі Віктору Медведчуку – це Нестор Шуфрич, Тарас Козак і Василь Німченко. На Ахметова орієнтується 24 депутата, а на Льовочкіна і Бойка – 16.

Про те, що всередині Оппоблоку по-різному ставляться до ідеї перевиборів, їх представники заявляли публічно. "Я вважаю, що країні необхідні перевибори. Люди не довіряють цьому парламенту, і чим швидше буде переобрана ця Верховна Рада, тим краще буде для держави", - заявив Юрій Бойко 24 грудня. У свою чергу глава опозиційного уряду Борис Колесніков, друг і діловий партнер Ріната Ахметова, заявив, що без зміни Конституції проводити перевибори немає сенсу. "Вибори нічого не дадуть. Спочатку Конституція, потім вибори за новою Конституцією. Зараз, тільки щоб досягти миру, можна говорити про конституційні зміни, щоб на сході перестали гинути громадяни України", - сказав Колесніков 2 лютого.

У січні нинішнього року в ЗМІ з'явилася інформація про те, що 24 депутати, які орієнтуються на Ріната Ахметова, готуються вийти з цієї фракції і створити депутатську групу "За мир і розвиток". У неофіційних бесідах співрозмовники РБК-Україна підтверджують цю інформацію. "Дійсно повинна була вийти група на чолі з Юрієм Воропаєвим, але в останній момент все змінилося", - говорить співрозмовник РБК-Україна.

Співрозмовники РБК-Україна "Опоблоці" пов'язують його порятунок від розколу з тиском на Ахметова з Кремля. Вони звертають увагу на те, що заява керівництва бойовиків ЛНР і ДНР про потенційну "націоналізації" працюють у Донецьку та Луганську підприємств, які платять податки в юрисдикції України, з'явилося незабаром після того, як ЗМІ повідомили про потенційного розкол у "Опоблоці".

Взяти і поділити

10 лютого "парламенти" обох "республік" синхронно прийняли зміни у своє «податкове законодавство» в частині оподаткування підприємств, офіційно зареєстрованих в Україні, працюють і отримують прибуток у Донецьку та Луганську. Суть прийнятих змін в так звані "закони", полягає в тому, що підприємства і приватні підприємці, які виробляють продукцію на зазначеній території, але при цьому зареєстровані і сплачують податки в Україні, тепер повинні платити податки в ЛНР і ДНР відповідно, уклавши до 31 березня відповідні договори з "податковими органами".

У разі відмови самопроголошені влади пообіцяли ввести на такі підприємства "тимчасову адміністрацію", тобто, по суті, націоналізувати їх. Є навіть списки підприємств, які мають намір прибрати до рук сепаратисти. У Луганську це "Алчевський металургійний комбінат", включаючи завод "Алчевськкокс", підприємство "Экоэнергия" (належать пулу російських інвесторів і ІСД), компанії - ДТЕК "Свердловантрацит", "ДТЕК " Ровенькиантрацит" і "Краснодонвугілля" (входять в структуру компаній Ріната Ахметова), а також водопоставляющее підприємство "Аквасервіс", яке обслуговує алчевські заводи (номінальним власником є кіпрська фірма, але фактично належить російським інвесторам і ІСД) У списку є і два енергогенеруючих підприємства: вітряний парк "Краснодонський" і вітряний парк "Лутугинський" (контролюють генеральний директор корпорації "ІСД" Олег Мкртчян і народний депутат Максим Єфімов (БПП)).

Що стосується ДНР то там поки уникають говорити про те, які саме підприємства підлягають націоналізації і обмежуються натяками. Наприклад, 22 лютого там заявили, можуть самостійно, без України, запустити Єнакіївський металургійний завод". В цілому, якщо говорити про великих підприємствах, що залишилися на підконтрольних територіях, то в ОРДЛО залишилося 20 великих виробництв: корпорації "Індустріальний союз Донбасу" — 3, компанії ДТЕК — 8, заводів "Метінвесту" - 9 . На цих найбільших виробництвах працюють понад 73 тис. осіб. Є там також і ряд підприємств, що належать майже повністю російським власникам, наприклад "Луганськтепловоз", однак і це підприємство також зареєстровано в Україні.

Розмови про необхідність "націоналізації" підприємств, що знаходяться на територіях ДНР і ЛНР місцеві "влади" ведуть ще з осені 2014 року. Державна і комунальна власність, в основному, досить швидко перейшли в розпорядження сепаратистів. Є й винятки, наприклад, об'єкти компанії "Укренерго". У плані націоналізації традиційно більш активними були "влади" ДНР, хоча там в першу чергу під націоналізацію потрапляли не стільки великі підприємства, як об'єкти сфери послуг, наприклад ринки. У 2015 році було конфісковано обладнання національного мобільного оператора "Київстар", на базі якого були створені місцеві мобільні оператори "Фенікс" і "ЛугаКом". Тоді ж було "націоналізовано" шахта ім. Засядька. У грудні минулого року така ж доля спіткала завод "Стальканат-Силур" в Харцизьку. У 2016 році під контроль луганських сепаратистів перейшов ряд об'єктів "Луганського енергетичного об'єднання" Костянтина Григоришина, що забезпечує територію Луганської області електроенергією.

Є одна примітна особливість – до останнього часу підприємства з часткою російських власників або підприємства, пов'язані зі структурами "ІСД" або Ріната Ахметова в ОРДЛО воліли не чіпати. Винятком був хіба що не працює Донецький електрометалургійний завод. Завод номінально належить російській компанії "Мечел", але вже давно є об'єктом судових розглядів в російських судах. Зараз на базі заводу самопроголошені влада має намір створити "Юзівський електрометалургійний завод", який за задумом повинен забезпечити місцевих жителів робочими місцями, а бюджет ДНР - податками.

Сергій Тарута, народний депутат, співвласник корпорації ІСД, стверджує, що до останнього часу бойовики навіть не думали робити замах на підприємства, які платять податки в бюджет України. "В економічній підгрупі Мінська є список таких підприємств. На кожній зустрічі проговорюються умови роботи цих підприємств. Якщо вони (сепаратисти, - ред.) заважають, то в рамках Мінська відразу ж йде реакція, і сепаратисти отримують по голові з Кремля. Так було, наприклад, в минулому році, коли сепаратисти вирішили влаштувати блокаду зі свого боку. Але Кремль дав їм по голові, і вони зняли блокаду. Тепер же ми самі даємо їм привід, щоб розпиляти ці підприємства на металобрухт", - каже Тарута.

Таким чином, без дозволу з Москви бойовики про "націоналізацію" навряд чи б заговорили.

Заяви керівництва самопроголошених республік щодо майбутньої долі місцевих підприємств породили серед трудових колективів хвилю чуток. У тому ж Алчевську вважають, що відібрані металургійний і коксохімічний заводи в підсумку будуть продані гірничо-металургійного холдингу "Металоінвест" російського олігарха Алішера Усманова.

"Кажуть, що сценарій буде наступний — алчевські заводи і шахти спочатку будуть націоналізовані ЛНР, а потім, за відносно невеликі гроші, або продані російським компаніям, або передані їм в управління. Це, по-перше, дозволить заводам отримувати сировину та всі необхідні ресурси з Росії, а по-друге - вся готова продукція заводів буде безперешкодно вивозити в Росію, звідки, під виглядом вже російської продукції, продаватися на експорт за кордон", - розповів РБК-Україна співрозмовник на одному з підприємств. За його ж словами, 20 лютого, на низка луганських підприємств, приїхали якісь аудитори, приступили до вивчення стану заводів.

Є, втім, і альтернативна версія подій, що відбуваються. Серед місцевого населення також широко поширена думка, що заяви лідерів сепаратистів про націоналізацію безпосередньо пов'язані з скороченням виділяється з РФ фінансування на їх утримання. "У жовтні минулого року почалися перебої з виплатою "лнровских" зарплат і пенсій. Потім, правда, виплатили борги, але досі зарплати і пенсії платять з перебоями. Ходять чутки, що Росія знизила фінансування ЛНР і зажадала, щоб наші "влади" не просто витрачали гроші російських платників податків, але й самі почали хоч якось наповнювати свій бюджет", - розповів РБК-Україна один з мешканців Луганська.

Як би там не було, але в "Метінвесті" і ІСД досить нервово відреагували на можливу націоналізацію своїх підприємств. "Націоналізація або перереєстрація підприємств в юрисдикції ДНР/ЛНР призведе до повного припинення експорту їх продукції. Крім того, вони не зможуть продовжувати свою подальшу роботу без кваліфікованого менеджменту і персоналу, який група "Метінвест" змушена буде скоротити. Дані дії неминуче призведуть до зупинки підприємств та їх подальшого закриття. При цьому після повної зупинки повторно запустити виробництво неможливо, і воно буде втрачено назавжди", - відзначили 16 лютого в "Метінвесті".

"Нам, безумовно, важко чути заяви від представників ЛНР про будь-якій формі примусової націоналізації" наших унікальних промислових підприємств, які знаходяться в Алчевську. Наші підприємства — це складні сучасні індустріальні комплекси, які вимагають висококласної професійної роботи з ними, постійного залучення унікальних спеціалістів, міжнародних консультантів, налагоджених систем фінансування виробничої діяльності, каналів збуту готової продукції на міжнародних ринках. В умовах, коли підприємства будуть примусово "націоналізовані" суб'єктами, які не мають будь-якого визнаного правового статусу, унікальні промислові підприємства фактично перетворяться просто в набір будівель і споруд, які не зможуть здійснювати яку-небудь ефективну економічну виробничу, фінансову, торговельну діяльність", - йдеться в заяві ІСД

Удар з тилу

Збереження "Опозиційного блоку" не врятувало Ріната Ахметова від проблем в бізнесі. 20 лютого компанія "Метінвест" заявила про зупинку Єнакіївського металургійного заводу. 25 лютого має зупинитися виробництво і на філії цього заводу в Макіївці. Також 20 лютого було зупинено видобуток вугілля на всіх шахтах вугільного об'єднання "Краснодонвугілля", яке також входить у структуру компаній Ріната Ахметова. Зараз ці підприємства переведені в так званий "гарячий режим консервації", тобто потужності підприємств хоч і зупинені, але до кінця не заглушені, що дозволяє їм швидко відновити роботу. Почали зупинятися підприємства ІСД. 14 лютого зупинили виробництво Алчевський металургійний і коксохімічний заводи.

Зупинку на підприємствах Ахметова пов'язують не з бойовиками, а з блокадою території ОРДЛО з боку українських активістів.

Ще 26 грудня минулого року народний депутат Семен Семенченко ("Самопомчь"), разом з групою активістів оголосив про початок блокади ОРДЛО. Вони перекрили одну із залізничних гілок на кордоні з окупованої частиною Луганської області. У січні активісти перекрили ще кілька залізничних шляхів, а 13 лютого – почали перекривати автомобільні дороги. До цього часу дії Семенченко офіційно підтримала фракція "Самопоміч", крім того до активістів приєдналися активісти партії УКРОП.

"Всі великі підприємства регіону платять податки в Україні, де вони офіційно зареєстровані. У ЛНР і ДНР виплачується тільки зарплата співробітникам, яка все одно нараховується через українські банки. Ніхто не вірить, що купка якихось людей може без "даху" і наказу зверху просто так блокувати транспортні шляхи, та ще й в зоні АТО", - розповів РБК-Україна один з керівних працівників Алчевського металургійного комбінату.

У підсумку на заводи, з гірничо-збагачувальних комбінатів групи "Метінвест" розташованих на підконтрольній території Україні, перестало надходити залізорудну сировину. У свою чергу підприємства Ахметова зараз також страждають від зупинки алчевських заводів, оскільки кокс, вироблений на Алчевському коксохімічному комбінаті, поставлявся на маріупольські металургійні заводи "Азовсталь" і "ММК ім. Ілліча".

"Підприємства, розташовані на контрольованих територіях, але зареєстровані в Україні, щомісяця поставляють на маріупольські меткомбінати 70 тис. т. флюсів, 60 тис. т коксівного вугілля, 35 тис. т. коксу, 40 тис. тонн антрациту. Крім того, вони забезпечують вугіллям Авдіївський коксохімічний завод, який разом з містом ще не так давно Україна рятувала "всім світом". Алчевський кокс теж йде на Азовсталь і ММК імені Ілліча", - написав 10 лютого у своєму Facebook генеральний директор комбінату "Азовсталь" Енвер Цкітішвілі. Схожі проблеми спостерігаються зараз і на підприємствах ІСД в Краматорську і Кам'янському.

Співрозмовники РБК-Україна в оточенні Ахметова, так і в уряді впевнені: активісти, які блокують Донбас користуються підтримкою екс-власника "Приватбанк" Ігоря Коломойського. Варто нагадати, що Коломойський з листопада минулого року є членом партії УКРОП і очолює комісію партійного контролю. "Коломойський зацікавлений в розхитуванні ситуації в країні, адже він залишився дуже незадоволений тим, яким чином влада націоналізувала "ПриватБанк". Крім того в червні закінчується термін, коли йому потрібно довнести залоги по кредитам, виданим його структурам "Приватбанком", - говорить співрозмовник РБК-Україна в Кабінеті міністрів. У свою чергу один з бізнес-партнерів Ахметова в неформальному спілкуванні з РБК-Україна так описав свою версію причин конфлікту: "У Коломойського влади забрали "ПриватБанк", а у нас бізнес працює, але він же хоче щоб раз погано йому було погано всім, ось і придумав блокаду".

Редакція звернулася до Ігоря Коломойського з проханням прокоментувати свою роль у блокаді, але на момент публікації він не відповів.

Тим часом керівництво Кропу відкрито підтверджує, що активісти партії беруть участь у блокаді. "У блокаді бере участь чимало воїнів АТО і представників громадянського корпусу. Ми підтримуємо контакти з депутатами – організаторами блокади. Зокрема з Володимиром Парасюком", - сказав РБК-Україна Тарас Батенко, голова політради УКРОП.

Справедливості заради варто сказати, що "батьки" блокади періодично змінюються. На початку лютого співрозмовники РБК-Україна в "ахметовської" частини ПРО, так і в уряді дотримувалися іншої точки зору про "замовника" блокади. Вони припускали, що її натхненником був аж ніяк не Ігор Коломойський, а Сергій Льовочкін, в інтересах якого з активістами контактував народний депутат Сергій Дунаєв (ПРО). Саме він нібито "надихнув" на блокаду групу екс-бійців батальйону "Айдар" на чолі з Валентином Лихолетом, який разом з Семеном Семенченко є одним з ініціаторів блокади.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся