Приєднання України до Договору про енергетичну хартію (ДЕХ) не дозволяє легітимно передати "Газпрому" контроль над магістральними трубопроводами, вважає директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич.
"Україна на відміну від Росії ратифікувала Договір про енергетичну хартію, таким чином, прийнявши на себе зобов'язання сприяти прозорості та ефективності функціонування енергетичних ринків. У вересні 2010 року Київ зробив ще один крок на шляху інтеграції в енергетичний простір Євросоюзу. Міністр енергетики Юрій Бойко підписав протокол про приєднання України до Європейського енергетичного співтовариства (ЄЕС). Після ратифікації його парламентом з 1 лютого 2011 року Україна стала повноправним членом цієї організації. Метою ЄЕС заявлено створення найбільшого в світі об'єднаного ринку газу та електроенергії в регіоні Північно-Східного Середземномор'я", - відзначає Марунич.
На думку експерта, якби не нинішні складні переговори щодо газу з Росією, ЄЕС можливо ще довгий час виконувала б функцію чергового досягнення на шляху європейської інтеграції України. Однак зобов'язання, взяті Україною в ході приєднання до Спільноти, дійсно створили певні перешкоди для остаточного оформлення угод з "Газпромом". Так, резолюція 9-го засідання ради міністрів ЄЕС від 6 жовтня 2011 р. пропонує Україні прискорити реалізацію внутрішніх процедур з виконання "третього енергопакету ЄС". Загалом, країни-члени ЄЕС зобов'язалися виконати вимоги "третього енергопакету" до 1 січня 2015 р.
"Головним елементом "третього енергетичного пакета" є роз'єднання виробництва і поставок енергоресурсів від керування мережею транспортування енергії. Компанії, що діють на ринку ЄС, повинні привести свою діяльність у відповідність до норм "третього пакета" не пізніше 3 березня 2012 року. Якщо транспортна система контролюється компанією з-за меж ЄС, дедлайном визначено 3 березня 2013 року. Таким чином, виконання Україною рішень ради міністрів ЄЕС унеможливлює допуск "Газпрому" до управління вітчизняною газотранспортною системою, оскільки російська компанія одночасно є монопольним постачальником газу. Однак без забезпечення "Газпрому" такого доступу Києву не варто розраховувати на дешевий газ", - упевнений експерт.
На думку Марунича, стає очевидним, що боротьба за дешевий газ за будь-яку ціну перекреслює прогрес, досягнутий Україною за роки незалежності на шляху інтеграції до європейського енергетичного співтовариства. Демонстративне невиконання вимог ЄЕС спричинить за собою заморожування контактів з європейськими інститутами, в т.ч. і фінансовими. Саме на підтримку останніх розраховувала Україна в реалізації проекту з модернізації ГТС: влітку 2011 р. ЄБРР і ЄІБ обіцяли виділити на ці цілі 300 млн дол.
"Можна прогнозувати, що після підписання нових газових угод з "Газпромом" Україна може забути про введення європейських правил гри на газовому ринку. Участь України в ДЕХ і Енергоспівтоваристві перетвориться на формальний ні до чого не зобов'язуючий захід. Монополізація газового ринку стане платою за дешевий російський газ", - відзначає експерт.