RU

За умови сприятливого руху аграрного експорту та зваженої валютної поведінки банків, платіжний баланс забезпечуватиме стабільність гривні, - Литвицький

У наступні місяці потрібно забезпечити умови сприятливого сценарію руху аграрного експорту, зміцнення довіри громадян до гривні, низької інфляції, зваженої політики регулювання валютної поведінки банків, в т.ч. відкритої валютної позиції. Тоді платіжний баланс буде триматися на рівні, який надійно забезпечуватиме цінову і курсову стабільність національної грошової одиниці, вважає глава групи радників голови Національного банку України (НБУ) Валерій Литвицький.

За його словами, загальний баланс липневих позитивів і негативів складається на користь перших.

Загалом, на думку Литвицького, потенціал зовнішньої платоспроможності держави у липні отримав посилювальний імпульс. Адже після червневого чистого відтоку капіталу на рівні майже 400 млн дол. США у минулому місяці знову зафіксований чистий його приток у більше ніж на 100 млн дол. США.

Як і у попередні місяці «справу витягує» фінансовий рахунок. Його липневий плюс у майже 700 млн дол. США виявився достатнім для утворення профіциту зведеного балансу, хоча дефіцит поточного рахунку і зріс більш ніж удвічі у порівнянні з червневим.

«Розрив у 100 млн дол. у платіжному балансі липня не є болісним», - каже Валерій Литвицький. Ближчим до рівня абсолютної рівноваги (0 млн дол. США) він був лише у травні (тоді 21 млн дол. США). Тому і отримали відносний спокій на валютному ринку у липні. Тоді витрати резервів Нацбанку для пом'якшення неприродних коливань обмінного курсу скоротилися у 6 разів у порівнянні з червневими (до 270 млн проти 1,5 млрд.).

Глава групи радників голови НБУ вважає, що зазначене липневе збільшення дефіциту поточного рахунку не слід сприймати з присмаком негативізму. По-перше, знову вирівнялися темпи зростання експорту та імпорту товарів і експорт знову випереджає за динамікою імпорт (26,4% проти 26,3%). По-друге, експорт все ще збільшується у двозначному вимірі. Цього достатньо для динаміки економічної активності у вимірі 4-5% темпу нарощування ВВП. По-третє, переважаючі обсяги ввезення імпорту є рефлексією на різкий підйом інвестиційного попиту у ІІ кварталі (15,9% - зростання інвестицій в основний капітал проти 12% у І кварталі і (-)7,4 за січень-червень 2010 р.). Якщо загальний темп імпорту товарів у січні-липні становив 47,9%, то імпорт машин, обладнання, транспортних засобів сягнув темпу у 67,2%.

Економіка, ВВП якої зростає 5% темпом, і яка за своєю структурою є багато в чому ще пострадянською, тобто з високим енергоспоживанням, формує і відповідний об'ємний запит на нафтовий (87,8%) та газовий (84,3%) імпорт.

"Отже, не варто демонізувати проблему дефіциту поточного рахунку. Це зло при такій культурі енергоспоживання, яку ми маємо десятки років", - вважає Литвицький.

Але це менше зло ніж 15% падіння ВВП у 2009 році.

Фінансовий рахунок «витягнув» платіжний баланс у легкий плюс, а його самого підживили повернення валюти у банки після заходів НБУ з регулювання відкритої валютної позиції та значне (на 20%) зменшення відтоку готівкової валюти поза банками. Довіра населення до вітчизняної валюти на фоні чотиримісячної дезінфляції і стабільності обмінного курсу поступово повертається.

При всій невдоволеності недостатнім приростом прямих іноземних інвестицій їх липневе збільшення (активне сальдо у 355 млн дол. США) разом з 30 млн приростом портфельних інвестицій на 70% «закрили» чистий відток валюти за поточними платіжними операціями.

У липні набрала сили тенденція делівериджу - зменшення інтенсивності позичальної активності Уряду, банків і приватного сектору. За 7 місяців 2010 року позичили більше ніж повернули на 1,5 млрд. дол. США, а за відповідний період 2011 удвічі менше - на 658 млн дол. США. За умов сучасної фінансової ситуації у світі, така тяга до «життя по засобам» заслуговує на позитивну оцінку. Зокрема, у липні активне сальдо запозичень (170 млн дол. США) було на порядок нижчим ніж у червні (1 млрд. дол. США), пояснює експерт.