Президентські вибори в Молдові призначені на 23 жовтня 2009 р.

Вибори президента Молдови призначені на 23 жовтня 2009 р. Дату виборів нового глави молдовської держави затвердив сьогодні парламент країни.
Як повідомлялося раніше, вибори нового президента Молдови повинні відбутися до 11 листопада 2009 р. Згідно з Конституцією, вибори нового президента Молдови проводяться в двомісячний термін після того, як посада президента стає вакантною. Колишній президент Молдови Володимир Воронін подав у відставку 11 вересня. Того ж дня парламент оголосив посаду президента вакантною і призначив голову парламенту Міхая Гімпу тимчасово виконуючим обов'язки глави держави. Конституційний суд Молдови згодом підтвердив конституційність ухвалених парламентом рішень.
Згідно з молдовською Конституцією, президент країни обирається парламентом таємним голосуванням. Главою держави може бути вибраний громадянин, що має право обирати, досяг 40-річного віку, проживав або проживав на території Молдови не менші десять років і володіє державною мовою. Для обрання президентом кандидатові на цей пост необхідно набрати три п'ятих голосів вибраних депутатів (61 з 101).
Правляча коаліція "Альянс за європейську інтеграцію" має намір висунути на пост президента Молдови кандидатуру лідера Демократичної партії Молдови, екс-спікера парламенту Маріана Лупу. Зараз у правлячої коаліції - 53 депутатських мандата, а у Партії комуністів - 48. Лідери "Альянсу за європейську інтеграцію" сподіваються на те, що їм вдасться заручитися вісьма голосами, яких не вистачає, депутатів-комуністів для обрання нового президента, хоча вони і не виключають бойкоту виборів з боку ПКРМ і проведення нових дострокових парламентських виборів в країні в 2010 р.
Лідер ПКРМ В.Воронін заявив раніше, що партія не підтримає кандидатуру М.Лупу на пост президента, охарактеризувавши його як зрадника, який після виборів 5 квітня 2009 р. заявив про вихід з ПКРМ. В.Воронін відзначив, що, на думку ПКРМ, кращим кандидатом на пост нового президента Молдови є колишній прем'єр-міністр Зінаїда Гречана, кандидатура якої двічі висувалася Партією комуністів, проте для затвердження її на посаді глави держави в обох випадках не вистачило одного голосу, оскільки опозиція відмовлялася брати участь у виборах. У комуністів було тоді 60 депутатських мандатів.