Прем'єр-міністр Греції Георгіос Папандреу закликав європейську владу терміново приступити до виконання антикризових заходів, схвалених на саміті ЄС 21 липня 2011 р. Про це повідомляє Reuters.
"Останні події на ринках відображають, головним чином, зростаючий скептицизм з приводу системних можливостей єврозони в боротьбі з кризою", - написав Папандреу в посланні главі Єврокомісії Жозе Мануелю Баррозу. Грецький прем'єр вважає, що в сформованій ситуації Євросоюзу (ЄС) необхідно якомога швидше втілити в життя прийняті рішення.
Сам Баррозу 3 серпня 2011 р. написав лідерам ЄС листа, в якому закликав до негайних змін у європейських антикризових фондах (Європейський фонд фінансової стабільності і Європейський стабілізаційний механізм) з тим, щоб переконати фінансові ринки в повній готовності європейської влади подолати боргову кризу. У листі глава Єврокомісії недвозначно натякнув на необхідність збільшення Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF), поточний обсяг якого (440 млрд євро) не дозволяє в потенціалі підтримати бюджети Італії та Іспанії.
Лідери ЄС 21 липня 2011 р. затвердили основні параметри антикризової стратегії, включаючи нову програму фінансової підтримки Греції і розширення "рятувальних" функцій фонду EFSF. Однак поки неясно, коли зазначені рішення наберуть чинності, оскільки в ряді країн для цього буде потрібно схвалення національних парламентів.
Відзначимо, що сьогодні з аналогічним закликом якнайшвидше ввести в дію домовленості, укладені 21 липня 2011 р., виступив Банк Іспанії. Як заявив іспанський ЦБ в квартальному економічному огляді, "успішний вихід Європи з кризи залежить від рішучих і чітких дій з реалізації на загальноєвропейському рівні обіцянок, які були дані на саміті глав держав 21 липня".
В останні тижні ринкові ставки за держоблігаціями Італії та Іспанії (третя і четверта за величиною економіки єврозони) досягли рекордних в історії євро значень, посиливши побоювання того, що ці країни-важковаговики можуть піти по стопах Греції, Ірландії та Португалії і звернутися за кредитами EFSF. Крім того, якщо раніше Іспанія знаходилася в куди більш небезпечному становищі, ніж Італія, то тепер увага ринків переключилася саме на Апеннінський півострів. Символічно, що в ході сьогоднішніх торгів спред прибутковості італійських 10-річних облігацій до прибутковості "безризикових" німецьких бундов перевищив аналогічний "іспано-німецький" спред - 397 базисних пунктів до 392. Це означає, що інвестори вважають боргові зобов'язання Італії більш ризикованими, ніж іспанські держзобов'язання.