Новий прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон відвідав з візитом Берлін, де був прийнятий канцлером Ангелою Меркель у її резиденції з військовими почестями. На переговорах, що відбулися, йшлося про стратегію боротьби зі світовою економічною кризою, передає "Радіо "Свобода".
Девід Кемерон - консерватор, як і Меркель, і, як і вона, очолює коаліційний уряд у союзі з лібералами, але канцлер Меркель має коаліційний досвід, а Кемерон - ні, тому він визнав за можливе розпитувати канцлера про особливості її досвіду. "Розмов про коаліцію в Німеччині з британським лідером мені ще ніколи не доводилося вести",- сказала Ангела Меркель. "Я ще лише вчуся керувати країною разом з лібералами, тож хотів би це робити з якнайбільшою користю для країни",- відзначив новий британський прем'єр-міністр.
Незважаючи на дружню атмосферу зустрічі, Кемерон дав зрозуміти, що не вважає переконливими пропоновані Берліном способи регулювання діяльності фінансових ринків, зокрема, податок на банківські операції. Обидва лідери, що вперше зустрічалися один з одним, підкреслили обопільне прагнення скоординувати дії в боротьбі з фінансовою кризою та шукати спільну стратегію.
"The Times Online" підкреслює, що, стоячи поруч з канцлером ФРН, прем'єр-міністр Великобританії твердо заявив, що він хоче бачити сильну єдину європейську валюту, але запевнив, що блокує заходи з її підтримки, якщо вони передбачатимуть передання влади від Парламенту Британії Брюсселеві. "У коаліційній угоді (між консерваторами та ліберал-демократамі) на 100% ясно зазначено, що питання про згоду на договір, що передає повноваження від Вестмінстера Брюсселеві, не стоїть",- сказав прем'єр-міністр Кемерон. "Британія не входить до зони євро і не збирається до неї входити, і тому Британія не погодиться на будь-яку угоду або договір, які б залучали нас до більшої підтримки зони євро".
Прем'єр-міністр також наголосив: "Ясно без слів, що будь-яка угода, навіть що стосується лише зони євро, потребує одностайного схвалення всіма 27 державами ЄС, включно зі Сполученим Королівством, яке, зрозуміло, має право вето".
Його зауваження залишають відкритим питання, чи можуть 16 країн зони євро запровадити більший контроль з боку Брюсселя лише щодо них самих.