За якісь 20 років шоколад в Росії з рідкісного ласощі, прикраси святкового столу і дорогого презенту перетворився на звичайний повсякденний продукт. За опитуваннями ВЦИОМ, шоколад в Росії люблять 79 відсотків населення (майже по Джону Туллиусу - дев'ять із десяти опитаних кажуть, що полюбляють шоколад. Десятий, як правило, завжди каже неправду). Люблять до такої міри, що сегмент шоколаду та шоколадних виробів в Росії займає приблизно половину всього ринку кондитерських виробів, а сам кондитерський ринок знаходиться на четвертому місці в світі після Великобританії, Німеччини та США. Так, за виробництвом та споживанням шоколаду ми тепер мало не попереду планети всієї.
Але шоколад - не повітря, без якого людина помре вже через кілька хвилин, не вода, без якої він проживе лише тиждень, і, нарешті, не їжа, без якої вдасться обійтися місяць-півтора. Як же сталося, що шоколад зайняв таке важливе місце в нашому житті?
Як можна сформувати ринок і успішно його розвивати, - розбиралися аналітики розділу "новини Росії" і "PR і маркетинг" журналу "Біржовий лідер" у статті PR шоколаду: як він став продуктом масового попиту в Росії?.
Росія - щедра шоколадна душа.
Нічого несподіваного чи надприродного в цьому немає, стверджують аналітики Masterforex-V. Росіяни - справжня знахідка для виробників шоколаду. Судіть самі:
- велика кількість святкових і вихідних днів, кількість яких від року до року тільки збільшується. У 2011 році ми відпочиватимуть 133 дні - більше третини року, до речі, це виводить Росію в число світових лідерів. Країна свят. А яке ж свято без шоколадних виробів на столі, так вони стають товаром першої необхідності;
- суворий клімат і довга зима. Відомо, що взимку попит на шоколад вище, ніж влітку, в зимові місяці кондитери роблять до 60 відсотків річного обсягу продажів(!). Шоколад - один з найбільш висококалорійних продуктів харчування, він дає гарну енергетичну підзарядку в це темне і студене час. Між тим зима в Росії триває десь півроку;
- схильність до «громадянської скорботи», нудьзі. А горе краще заїдати, звичайно, шоколадом, хороший антидепресант - така собі маленька радість. У цьому сенсі ринку шоколаду ніяка криза не страшна, невипадково він зростав навіть у кризовому 2009 році, лише трохи знизивши свої темпи;
- переважання жіночого населення. За останнім переписом у нас 46,3 відсотка чоловіків і 53,7 відсотка жінок. Представниць прекрасної половини в Росії стає все більше і більше, а вони - великі ласуни. Як у нас жартують, якщо поставити жінку перед вибором - ти або шоколадка, то... краще не ризикувати;
- велика кількість недолюблених. Солодким часто об'їдаються ті, яких не вистачає у житті любові і ласки. Загалом, як там у класика, "шоколад ... шматочок за шматочком... поки не стане так солодко, що перестане бути боляче...";
- фемінізація професій. 70 відсотків російських чиновників - жінки, також вони переважають у фінансових установах, освіті, охороні здоров'я, серед працівників готелів, ресторанів і т. д. А шоколад - це той самий універсальний подарунок, який допомагає налагоджувати потрібні відносини в нашій бюрократичній країні. "Шоколад, як стверджував Бенвиль Стокер, змусить посміхнутись кожного, навіть банкіра";
- зростання рівня доходів населення. На жаль, чи так, але чим краще ми живемо, тим більше їмо солодкого, і навпаки. Що стосується гіркого шоколаду, то він перетворився в якийсь атрибут успішного життя - став модним і престижним;
- недостатнє споживання шоколаду на душу населення. Поки воно у нас становить 50 відсотків від споживання західноєвропейців: росіяни з'їдають в рік в середньому 4-5 кілограмів шоколадних виробів, тоді як німці - 8,4, швейцарці - понад 10, британці - 13, а американці - 19 кілограмів (останні шоколад в основному їдять, коли хочуть перекусити). Загалом, ми просто ідеальна країна для виробників шоколаду.
Тобто, російському ринку шоколаду є куди рости, а враховуючи, що він належить до високоприбуткових галузях, у нього дуже хороші перспективи для розвитку. Він і росте. У 2011 році у вартісному виразі ринок зріс майже на чверть. Найбільш динамічним сегментом у грошовому вираженні стали шоколадні плитки (їх частка на ринку оцінюється в 22%).
Загалом, шоколад якось зовсім непомітно зайняв у нашому житті чи не провідне місце. Що це - реалії сучасного життя, змушують руку мимоволі тягнути до шоколаду? Або - блискучий зразок умілого промивання мізків в комерційних цілях? Спробуємо розібратися з цією колізією.