Позиція Ізраїлю щодо невизнання Голодомору геноцидом – неостаточна, - експерт.

Заяви ізраїльського посла в Україні щодо неготовності Єрусалима визнати Голодомор актом геноциду не варто тлумачити як остаточну позицію держави. Із такою оцінкою у коментарі "Німецькій хвилі" виступив ізраїльський політичний оглядач Євген Сова. В інтерв'ю тижневику "Дзеркало тижня" посол Ізраїлю в Україні Зіна Калай-Клайтман заявила, що в Єрусалимі, вважаючи Голодомор найбільшою трагедією українського народу, водночас не можуть визнати голод 32-33 рр. актом етнічного геноциду. Дипломат, утім, відзначила цілковиту підтримку Ізраїлем рішень міжнародних організацій, зокрема ЮНЕСКО, щодо трагедії Голодомору. За словами експерта, останні заяви посла презентують скоріш за все певний спектр думок у МЗС Ізраїлю і їх не варто розглядати як остаточно сформовану державну позицію: "Якщо завтра Кнесет прийме закон з визнання Голодомору геноцидом, буде прийнято спеціальну резолюцію, лише це можна вважати кінцевим варіантом",- каже він. Група депутатів в ізраїльському парламенті вже зайнята "зондуванням ґрунту" із визнання Голодомору, а терміни ухвалення такої резолюції, вважає аналітик, залежать від грамотної підготовки документу та сприятливої зовнішньополітичної кон'юнктури. Натомість сьогодні, на думку експерта, в Ізраїлі не стануть чергового разу дратувати Москву, зважаючи на напружені відносини через конфлікт в Грузії. У цій ситуації є аналогія із проблемою визнання вірменської трагедії – прийняття відповідної резолюції "буксує" через постійний опір офіційної Анкари.