Постачальником гарячої води споживачеві є ЖЕК, - експерт

Питання, хто є постачальником гарячої води споживачу, має вирішуватися на підставі норм закону «Про житлово-комунальні послуги», а саме у розгляді у всій цій ланцюга ЖЕКів, які мають на балансі внутрішньобудинкові системи гарячого водопостачання. Таку думку висловив віце-президент з економічних питань Всеукраїнської асоціації приватних інвесторів (ВАПІ) ЖКГ Віктор Виговський, коментуючи останні заяви голови правління АТ «Київенерго» Едуарда Соколовського.
«У такій схемі, як один з варіантів: виконавець послуги купує холодну воду у ВАТ «АК «Київводоканал» (за даними приладів обліку), теплову енергію на е підігрів в АТ «Київенерго» (за даними приладів обліку) і в подальшому ЖЕК надає послугу централізованого постачання гарячої води споживачу. Реалізуючи це, споживач отримує відомо ким вироблену послугу, розраховується за неї з виконавцем, який у свою чергу проводити розрахунки з виробниками: ВАТ «АК «Київводоканал» і АТ «Київенерго», - сказав В.Виговський
Він зазначив, що причина відсутності «виробника гарячої води» не в тому, що відсутня відповідна нормативна база, як вважає голова правління «Київенерго». «Її і не може бути, тому що законом та відповідними підзаконними актами регламентується послуга централізованої постачання гарячої води, а не «виробництво гарячої води». Рішення все те ж - приведення діяльності господарюючих суб'єктів у законодавче поле... На нашу думку, шлях вирішення лежить чіткому розмежуванні функцій виробника та виконавця послуг, а також вибудовування між ними відповідних господарських відносин», - підкреслив експерт.
При цьому він сказав, що сторони процесу на поточний момент не зацікавлені у вирішенні даного питання, так як брати на себе додаткову відповідальність (якість і своєчасність надання послуги) при збиткових тарифах і неповних розрахунках споживачів не є прийнятним. «Поліпшення стану житлово-комунального господарства з виведенням його на якісно вищий рівень вимагає вирішення трьох основних завдань: термінове оновлення і поліпшення стану основних фондів (за рахунок фінансових інвестицій, як з боку держави, так і з боку інвесторів); встановлення та введення в дію економічно обгрунтованого рівня вартості житлово-комунальних послуг; стовідсоткові розрахунки за отримані споживачами послуги», - резюмував аналітик.