Пішли на поступки: чому влада вирішила виводити країну з карантину

Кабінет міністрів вирішив ввести черговий етап пом'якшення карантину. У тих областях, де епідемічна ситуація відповідає критеріям МОЗ, з п'ятниці дозволили запустити громадський транспорт, а з понеділка – вести дітей у садки. В уряді пояснили, що до 22 червня в країні буде діяти адаптивний карантин з постійними ослабленнями протягом кожних десяти днів. 

Хоча епідемія все ще не відступає. Число нових хворих у світі день у день б'є "рекорди". В Україні з початку березня зафіксовано понад 20 тисяч випадків зараження. Причому з кожним днем ця цифра збільшується майже на півсотні. Чому в таких умовах влада вирішила виводити країну з карантину – в матеріалі РБК-Україна.

Уряд крок за кроком пом'якшує карантин, введений через загрозу COVID-19 понад два місяці тому. Всупереч страшним прогнозам, що півліта українцям доведеться просидіти під замком, зараз життя майже по всій країні повертається до звичного ритму, що існував до епідемії.

Кабінет міністрів розпорядився з 22 травня перейти до другого етапу зняття обмежень. Влада вирішила піти на поступки в питанні громадського транспорту. Тоді як менш ніж два тижні тому представники Кабміну й сам прем'єр-міністр Денис Шмигаль з обережністю відзначали, що запустити метрополітен і міжміський транспорт вдасться до середини літа на останніх етапах виходу з карантину.

Приблизно такі ж терміни відводилися й на відкриття дитячих садків. Хоча в МОЗ не виключали, що будуть переглядати етапність послаблень, в тому числі щодо роботи підприємств і відкриття навчальних закладів. Так, наприклад, сталося після мітингів малого та середнього бізнесу, багатьом з яких дозволили приступити до роботи вже на першому етапі виходу з карантину.

Судячи з усього, суспільне невдоволення спрацювало і цього разу. Вже з п'ятниці уряд дозволив запустити міське, приміське і внутрішньообласне сполучення. А з понеділка, 25 травня мають відкритися метрополітен і дитячі садки. Звісно, з дотриманням санітарно-гігієнічних норм.

При цьому коронавірус не відступає. Сумарна кількість хворих в країні на 25 травня перевалило за 20 тисяч, з яких понад 13 тисяч – активні.

Рамки дозволеного

Згідно з новим планом уряду з виходу з карантину, до середини червня всі протиепідемічні обмеження по суті будуть зняті. Щоправда, послаблювати їх будуть тільки в тих областях, де це дозволяє епідемічна ситуація на базі трьох критеріїв.

Перший – середня кількість нових заражень в тій чи іншій області протягом останніх семи днів має бути менша ніж 12 чоловік на 100 тисяч населення. Другий – заповненість ліжок у лікарнях області, де лікують хворих на COVID-19, не перевищує 50%. І третій – проведення щонайменше 12 ПЛР-тестів і тестів імуноферментного аналізу (ІФА) у розрахунку на 100 тисяч населення впродовж останніх семи днів.

В уряді такий підхід назвали адаптивним карантином. Він триватиме до 22 червня і буде включати п'ять етапів пом'якшень. Кожен із них планують вводити з інтервалом у десять днів.

"Коли ми вперше презентували наш план, ми тоді говорили, що це етапи виходу з карантину в разі зниження захворюваності на коронавірусну хворобу. Відслідковуючи динаміку щодо захворюваності в Україні і досвід Польщі, можемо констатувати, що на сьогодні ми маємо 26-й день перебування на плато, в той час як Польща на такому плато вже 48-й день. Тому в даному випадку якраз і треба оцінювати соціально-економічний вплив", – пояснив РБК-Україна головний санітарний лікар Віктор Ляшко.

За його словами, протягом перших трьох-чотирьох етапів пом'якшення карантину уряд вирішив використовувати стратегію стримування епідемії. Згідно з нею, Кабмін буде послаблювати протиепідемічні заходи, не очікуючи значного зниження захворюваності, але буде контролювати її зростання.

Уникнути розмаху епідемії в країні на нинішньому етапі вдалося завдяки тому, що уряд вирішив ввести карантин передчасно, переконаний голова парламентського комітету з питань здоров'я нації Михайло Радуцький ("Слуга народу"). Як результат – зараз немає надмірного навантаження на систему охорони здоров'я. До того ж з кожним днем збільшується кількість тих, хто одужав, і зменшується кількість смертей, підкреслив Радуцький.

"Всі ці показники в комплексі зараз дозволяють переходити на адаптивний карантин, тобто вводити послаблення окремо в кожній області залежно від епідемічної ситуації. І навпаки – посилювати. Якщо у Чернівецькій області статистика погана, то там пом'якшень не буде. Але якщо, наприклад, в якійсь іншій області ситуація значно краще, то чи мають всі її жителі перебувати під жорсткими обмеженнями?" – зазначив парламентарій.

Водночас він підтвердив, що поряд з епідемічною ситуацією останні ослаблення карантину зумовлені й економічними причинами.

"У нас немає такого запасу міцності, як, наприклад, у економічної системи США. Ми мусимо відновлювати економічну активність, запускати підприємства, дотримуючись санітарно-гігієнічних та карантинних норм", – сказав Радуцький.

Намагаючись нащупати баланс між карантинними заходами з одного боку і всім набором політичних, соціальних та економічних факторів – з іншого, українська влада вирішила піти шляхом гнучких послаблень. У "Слузі народу" вважають, що запуск громадського транспорту та відкриття дитсадків на нинішньому етапі – вірний крок.

"Якщо ми відпускаємо людей на роботу, то потрібно також подумати про те, як вони доїдуть до своїх робочих місць і з ким залишать своїх дітей. Ми, наприклад, зверталися від імені понад 50 народних депутатів до прем'єр-міністра щодо відкриття дитячих садків. Якщо в сім'ї двоє працюючих батьків і немає з ким залишити дитину, це становить проблему", – пояснила виданню заступник голови президентської фракції Євгенія Кравчук.

Значні незручності створює і відсутність громадського транспорту. За словами депутата, великі міста фактично виявилися паралізовані через постійні затори.

"Тому громадський транспорт необхідно запускати, обов'язково дотримуючись усіх санітарних норм. Говорити про те, що епідемія минула не можна, але є речі, які необхідні для економіки і відповідають здоровому глузду", – додала заступник голови фракції "Слуга народу".

З проханням запустити громадський транспорт неодноразово зверталися до уряду і мери великих міст. Але, за оцінкою МОЗ, шість регіонів виявилися не готовими переходити до другого етапу пом'якшень карантину. Тому відновлювати роботу міського сполучення там поки не стануть.

Під питанням було і пом'якшення карантину в Києві. Станом на п'ятницю середня кількість нових випадків захворювань у столиці незначно перевищувало допустиму Кабміном норму. Проте вже в суботу цей показник стабілізувався. Тому столиці дозволили перейти до другого етапу послаблень і запустити наземний громадський транспорт.

У київській мерії планують вранці 25 травня відкрити і метрополітен, розповів РБК-Україна радник київського мера, секретар Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації Володимир Бондаренко. Але якщо до понеділка ситуація погіршиться, то міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки буде змушена знову зібратися і переглянути своє рішення про запуск "підземки".

Раніше в уряді не поспішали відкривати громадський транспорт, побоюючись можливого зростання захворюваності. Ці побоювання нікуди не зникли, визнає Віктор Ляшко.

"Але для управління цим ризиком ми виписали протиепідемічні норми, які, за умови їх дотримання, мають нівелювати ризик інфікування в самому громадському транспорті. Оскільки ми перейшли на стратегію стримування, будемо уважно відслідковувати ситуацію з транспортом і регулювати її в разі потреби", – розповів виданню головний державний санітарний лікар.

Підвищена напруга

У кожній країні існує певний баланс стратегії по боротьбі з коронавірусом SARS-CoV-2 і його наслідками. З одного боку знаходяться лікарі та біологи, які, як правило, виступають за більш жорсткі умови карантину. А з іншого – політики, економісти, підприємці, які, звичайно ж, хочуть швидкого послаблення, сказав у бесіді з РБК-Україна директор Інституту біохімії ім. А.. Палладіна, голова робочої групи при НАН України з проблем розповсюдження коронавірусу Сергій Комісаренко.

"Якщо є об’єктивна статистика, правильне тестування, відповідні моделі і прогнози, то уряд на основі цих прогнозів вводить певне і поступове послаблення карантинних заходів із постійним контролем за кількістю нових людей, які були інфіковані і захворіли. Однак у нас дуже погана ситуація з тестуванням на вірус за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Ми насправді не знаємо кількість людей, які інфіковані", – пояснив академік.

За його оцінкою, пом'якшення обмежень в Україні зараз продиктовані скоріше політико-економічними та соціальними складовими. Але в таких умовах критично важливо правильно організувати вихід з карантину. У багатьох країнах Європи ослаблення карантину проходить поступово і обережно з ретельним контролем епідемічного процесу.

"ВООЗ попереджає, що, можливо, ми знову зустрінемося з коронавірусом восени – на початку зими. Що ж до громадського транспорту, то, думаю, його потрібно підключити у відповідності із дозволом для людей розпочати роботу. Водночас – виключно за умови дотримання масочного режиму і фізичного дистанціювання, встановлення чіткої норми пасажирів і ретельної і періодичної дезінфекції транспорту", – розповів Комісаренко.

Українська влада, як і влада інших країн, опинилися на роздоріжжі, коли їм доводиться робити важкий вибір між економікою і карантином, каже професор НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Олексій Гарань.

За його словами, рішення про ослаблення карантину не можна зводити тільки до політичної складової або переживань щодо рейтингів. Але опосередковано без цих передумов не обійшлося.

"Аналізуючи політику Зеленського, ми бачимо, що вона вибудовується на тому, щоб утримати рейтинг будь-якою ціною. Але тут є парадокс. Наприклад, згідно з дослідженням КМІС, більшість опитаних вважають, що за рік політика Зеленського за всіма напрямами була неуспішною. Тим не менш, його особистий рейтинг залишається досить високим", – зазначив РБК-Україна Гарань.

З цього ж опитування КМІС випливає, що 57% респондентів більше бояться економічних наслідків від карантину, ніж самої епідемії коронавіруса. Причому з березня цей показник тільки зростає, тоді як кількість тих, хто більше побоюється епідемії, помітно падає.

"Очевидно, що, зіткнувшись із загрозою соціального невдоволення і падіння рейтингів, влада була змушена йти на пом'якшення карантину, наскільки це дозволяє епідемічна ситуація. Ми не можемо однозначно говорити, що це безпосередньо пов'язано з рейтингами. Але це напевно пов'язано з економічними труднощами", – пояснив науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи".

Втім, Віктор Ляшко заперечує вплив політичних рейтингів на будь-які рішення, що стосуються введення або виходу з карантину.

"В пріоритеті завжди стоять насамперед показники захворюваності. Щодо виходу з карантину ключовими є позиція міністра охорони здоров'я і головного державного санітарного лікаря, яка базується на показниках захворюваності, щодо готовності системи охорони здоров'я та епідемічної ситуації. Після цього розглядається питання, чи можна, чи не можна пом'якшувати карантин і запускати ті чи інші сфери економіки", – наголосив у розмові з РБК-Україна головний санітарний лікар України.

Зараз завдання влади полягає в тому, щоб оживити економіку, при цьому не допустивши стрибок захворювання. Адже після зняття обмежень такий сценарій не можна списувати з рахунків. Але якщо в країні раптом почнеться розгул епідемії, то закривати на це очі влада фізично не зможе і буде змушена знову посилювати карантин. Уряд у рамках адаптивного карантину залишив собі такий люфт.