ru ua

Порошенко ставить завдання збільшити виробництво зброї, але здійснимість його під питанням

Під час візиту до Слов'янська 8 липня Президент Петро Порошенко (на фото) заявив, що Україна має намір збільшити обсяги виробництва власної зброї для забезпечення потреб військовослужбовців, у зв'язку із чим, за його словами, будуть підготовлені зміни до державного оборонного замовлення.

Президент доручив новому главі "Укроборонпрому" Роману Романову підготувати новий варіант держоборонзамовлення до 11 липня. За словами Порошенка, до останнього часу державне оборонне замовлення використовувалося для розкрадання бюджетних коштів, а 44% програм не доходили до практичних зразків. Саме за рахунок скорочення таких програм і розраховують знайти додаткове фінансування для закупівлі озброєнь.

"Не буде більше витрачання мільярдів народних коштів, коштів платників податків на нікому не потрібні наукові програми, які служили лише елементом розкрадання", - вважає Порошенко.

Крім того, глава держави розповів, яким бачить майбутнє озброєння української армії: "Сьогодні українське виробництво буде завантажено системами високоточної зброї, українськими безпілотниками, всім, чого вимагає українська армія - починаючи від бронежилетів і закінчуючи тепловізорами".

Колись міністр оборони, а нині нардеп Анатолій Гриценко досить скептично поставився до намірів Порошенка. "Більше півроку минуло, а державне оборонне замовлення ще не затверджене на цей рік. Ще мені відомо, що за 4 місяці вже четвертий керівник призначений концерну "Укроборонпром". Причому призначено останнього керівника, який був власником автосалону на півдні. Тому говорити про якісь прориви цього року немає ні організаційних, ні фінансових підстав. Оборонзамовлення мало бути затверджене ще у квітні", - сказав він у коментарі РБК-Україна.

Директор військових програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова Микола Сунгуровський повідомив РБК-Україна, що "потрібно не просто збільшувати замовлення, а збільшувати його на ті речі, які необхідні армії". "Потрібно провести комплексний огляд сектору безпеки, який і дасть відповідь на питання, що представляють наші силові структури, чим вони повинні бути оснащені, і після цього можна робити якісь замовлення", - зазначає експерт.

Сунгуровський зазначив, що комплексний огляд сектору безпеки - це оцінка тих загроз, які стоять перед державою, необхідних можливостей, які потрібні державі, реального стану справ у силових структурах і того, що необхідно зробити, щоб досягти поставлених цілей. Такий огляд, за словами експерта, вже готується, і його будуть проводити під егідою РНБО.

Враховуючи те, що пропозиції щодо оборонзамовлення мають бути готові вже до 11 липня, результати огляду будуть враховані лише для замовлення наступного року.

Заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР) Антон Міхненко повідомив РБК-Україна, що Україна, звичайно ж, потребує закупівлі нової військової техніки та озброєнь, і ОПК здатен забезпечити її виробництво. "Якщо ми говоримо про закупівлю озброєння і військової техніки, то наш оборонний потенціал це дозволяє зробити, але тільки за ключовими напрямами. Наш оборонний комплекс не може створювати літаки тактичної авіації, тільки військово-транспортні літаки, у нас проблема є з озброєнням для кораблів", - заявив Міхненко.

"У нас є у країні підприємства, які займаються виробництвом високоточного озброєння. Єдина проблема - щоб їх замовляли. Питання в тому, щоб держава звернула увагу і виділила гроші", - додав він.

Експерт сумнівається в тому, що коштів від скорочення наукових програм вистачить на закупівлю озброєнь, але в цілому ідею підтримує. "Звичайно ж, вести наукову діяльність необхідно, але потрібно провести моніторинг, які наукові дослідження нам потрібні, сконцентрувати ресурси для розвитку цих ключових напрямів... Є приклади, коли намагалися зробити ракетний комплекс "Сапсан", до цього намагалися зробити ще один з тими ж даними, до цього був ще один. Його робили 15 років, але до ладу його не зробили, а весь цей час виділялася величезна сума грошей", - сказав Міхненко.

При цьому кошти від економії на наукових програмах експерт вважає недостатніми для переоснащення армії. "Потрібно сказати, що це не така вже й велика сума, щоб її вистачило на закупівлю техніки", - наголошує Міхненко. На його думку, фінансування слід отримувати насамперед від експорту військової техніки. "Треба шукати ресурс, передусім від продажу військової техніки за кордон. Крім того, потрібно контролювати тендерні процедури із закупівлі техніки всередині країни", - сказав експерт. При цьому заступник директора ЦДАКР зазначив, що припинення експорту техніки до Росії буде означати втрату близько 300 млн дол. на рік (при загальному обсязі експорту близько 1,1 млрд дол.).

За даними Міхненка, в попередніх бюджетах Міноборони на закупівлю озброєнь і техніки припадало десь 0,8 млрд грн, у кращому разі 1 млрд грн, але й то із цієї суми близько 60% було із загального бюджету, а решта коштів зі спецфонду, який не виконувався.

Залишається дочекатися оголошення параметрів державного оборонного замовлення, щоб зрозуміти, наскільки серйозними є наміри Порошенка з виробництва і закупівлі техніці в поточному році.

Сергій Гвоздков