Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман підписав і передав на підпис Президенту України Петру Порошенку закон № 2250 "Про ринок природного газу". Про це йдеться на офіційному сайті парламенту.
"Закон спрямований на підпис Президентові ", - йдеться в статус документа.
Згідно українському законодавству, тепер Порошенко має або підписати цей закон, або ветувати його.
Закон "Про ринок природного газу" закріплює усталені в Євросоюзі, економічно обгрунтовані підходи до організації роботи газового ринку.
1. Поділ функцій оператора від функцій виробників і постачальників. Так, закон вводить прийняті в ЄС механізми для недопущення антиконкурентного впливу добувачів і постачальників газу на роботу операторів ГТС, газосховищ, газорозподільних систем, а також потенційного оператора установки LNG. Закон не передбачає приватизації оператора газотранспортної системи, що перебуває у державній власності.
2. Чітке визначення функцій держави та незалежність регулятора. Зокрема закон передбачає, з одного боку, державне регулювання монопольних ринків (транспортування, розподілу, зберігання, послуг установки LNG), з іншого - розвиток вільної добросовісної конкуренції на товарному ринку природного газу. Закон також закріплює мінімальне втручання держави в роботу оптового ринку природного газу. Так, діяльність оптового продавця не підлягає ліцензуванню. При цьому, втручання уряду має бути обумовлено тільки загальносуспільним інтересом. Наприклад, інтересом забезпечення безперебійного надходження природного газу для споживачів України, диверсифікації джерел надходження такого і т. ін. і вчинене у недискримінаційний і прозорий спосіб.
3. Вільне ціноутворення. Згідно із законом, на оптовому і роздрібному ринках природного газу буде діяти принцип вільного ціноутворення (крім випадків, коли КМУ скористався правом покласти спеціальні обов'язки на суб'єктів ринку природного газу) і свобода вибору джерел надходження природного газу. Закон створює передумови для нової моделі ринку природного газу, побудованій на принципах вільної добросовісної конкуренції та орієнтованої на забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів.
Відповідно до фінальної версії законопроекту, документ визначає, що оператор газотранспортної системи - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність з транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Приєднання об'єкта замовника до газотранспортної або газорозподільної системи здійснюється в наступному порядку:
- отримання дозволу оператора газотранспортної або газорозподільної системи на приєднання;
- отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
- розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених законодавством, її експертизи;
- затвердження проектної документації;
- виконання підготовчих і будівельних робіт;
- підключення об'єкта до газотранспортної або газорозподільної системи;
- прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;
- реєстрація права власності на об'єкт будівництва.
Також, згідно із законом, проектування і будівництво об'єктів газотранспортної або газорозподільної системи здійснюється відповідно до законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також технічних умов приєднання, передбачених кодексом газотранспортної системи або кодексом газорозподільних систем.
"Замовник має право на власний розсуд обирати виконавця проектних і будівельних робіт по приєднанню серед суб'єктів господарювання, які мають право на здійснення відповідного виду діяльності у відповідності з вимогами законодавства. При цьому витрати замовника, пов'язані з виконанням проектних і будівельних робіт, не включаються до складу плати за приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи.
Плата за приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи визначається у відповідності з договором між замовником і оператором газотранспортної або газорозподільної системи на основі методології, затвердженої Регулятором.
"Оператор газотранспортної або газорозподільної системи має право відмовити в наданні дозволу на приєднання виключно у разі відсутності або недостатності вільної потужності газотранспортної або газорозподільної системи. За ініціативою замовника може бути проведена незалежна експертиза вихідних даних на відповідність чинним стандартам, нормам і правилам ", - йдеться в законі.
Після підписання Президентом України закон набирає чинності з дня опублікування, але починає застосовуватися з 1 жовтня 2015 р. (крім деяких положень, які починають діяти пізніше). З цього ж дня припиняється дія закону України "Про засади функціонування ринку природного газу".
Нагадаємо, Верховна Рада України ухвалила цей закон 9 квітня.