Платіжний баланс країни знаходиться в такому стані, в якому прогнозував Національний Банк України (НБУ). У лютому підвищилася економічна активність, що сприяло збільшенню попиту на імпорт. Про це РБК-Україна заявив керівник групи радників глави НБУ Валерій Литвицький.
«Платіжний баланс перебуває в такому стані, в якому ми й прогнозували. Економічна активність у лютому підвищилася, тому попит на імпорт збільшився. За оцінками і уряду і Нацбанку в лютому економіка, точніше зростання ВВП, за попередніми даними було значно вищим, ніж у січні. У січні ми оцінювали в 5,1%, в лютому уряд оцінює в 6%, а Нацбанк навіть більше - 6,8%. Якщо мати на увазі, що наша економіка, коли розвивається, споживає багато енергоресурсів, то природно в лютому попит на імпорт енергоресурсів був більший. Крім того ми звернули увагу, що в лютому почав рости попит на інвестиційне обладнання. Наприклад, продукція машинобудування за два місяці зросла по імпорту на 85%. Це дає мені підстави припустити, що в лютому йде розгін інвестиційного попиту. Крім того, зниження інфляції до 1% у лютому - сприяло пожвавленню попиту, тому імпорт теж зростає. Зараз поточний рахунок має негативне сальдо - мінус 1 млрд дол., це означає тільки одне - споживча, інвестиційна та виробнича активність збільшується, тому попит на імпорт зараз розвивається швидше», - заявив В.Литвицький.
«Якщо приплив валюти сумарний складає 1 млрд 362 млн дол., тобто зведений платіжний баланс практично більш ніж у п'ять разів склався з плюсом, ніж у січні. У січні ми мали чистий приплив за зведеним платіжним балансом по всіх операціях, не тільки за поточним рахунком - 259 млн дол., зараз маємо 1 млрд 362 млн дол., що є дуже великим припливом валюти по лютому. З чого він склався? Звичайно, як і раніше йдуть прямі інвестиції. Трошки скромніший приплив, ніж у січні, але все-таки вимірюваний сотнями мільйонів доларів. Крім того, оскільки виріс попит на імпорт, то зайшли і торгові кредити, тобто в два рази більшою була динаміка приросту за торговельними кредитами, ніж у січні, тобто приплив валюти і за цією статтею склав 1,3 млрд дол., це проти 604 млн дол. Ну, і крім того потрібно зазначити, що уряд зайняв у лютому 1,5 млрд євробондів. Оскільки це відбулося вкінці лютого, звичайно, ринок у повному обсязі цю пропозиція не відчув, йдуть дуже економні витрати, це правильно, в березні вже витрачалися й, напевно цю позицію лютого - розміщення євробондів, валютна позиція країни з точки зору зміцнення відчує ще й у наступні місяці. Ось те, з чого склався профіцит фінансового рахунку», - сказав В.Литвицький.
Він також пояснив, що профіцит фінансового рахунку або чистий приплив валюти за фінансовими операціями склав майже 2,5 млрд дол. За його словами, це перекрило мільярдне негативне сальдо за поточним рахунком у зв'язку з попитом на імпорт і, більше того, сформувало, в цілому, по платіжному балансу позитивне сальдо або чистий приплив валюти в розмірі 1,3 млрд. дол. Він також зазначив, що це в основному кореспондується зі стабільністю валюти, стабільністю обмінного курсу валютного ринку в лютому.
На думку В. Литвицького, тиску в бік посилення гривні в лютому не сталося, тому що частина розміщення в євробонди все-таки пішла на ринок у березні і, напевно, піде і в наступні місяці.
«Тому ми задоволені ситуацією з платіжним балансом, вона розвивається так, як ми і припускали. За березень ми відчуваємо те, що лютневе зміцнення балансу мало місце, тому що ми 0,5 млрд дол. купили через інтервенції в березні, але березень ще не закінчений. Тому ця сприятлива ситуація збережеться і в наступні місяці», - заявив В.Литвицький.
Крім того, він зазначив, що потрібно думати про створення не оранжерейного, але сприятливого клімату для прямих інвестицій.
«Звичайно, наші банки позичають, але звичайно, більше віддають, ніж позичають, що добре. Звичайно, потрібно думати про скорочення відтоку грошей населення за межі банків, а це значить, що потрібно дорожити політичною стабільністю та формувати позитивне очікувань. Цьому, звичайно ж, буде сприяти антиінфляційна політика уряду і Нацбанку», - додав на завершення В.Литвицький.