Західні країни не без проблем, але відмовляються від російської нафти і газу, позбавляючи Кремль важливої статті доходів і ресурсу для війни проти України. Як світ позбувається енергетичної залежності від РФ і що відбувається на українському ринку нафтопродуктів – нижче в матеріалі РБК-Україна.
"Російська нафта не пахне вам українською кров'ю?" – написав у своєму Twitter міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Саме так глава МЗС на другому тижні війни з Росією звернувся до Shell, коли та вагалася з рішенням про вихід з ринку РФ.
Через кілька днів британсько-нідерландська компанія все ж заявила про плани поетапно згорнути свої проекти в країні-агресорі, а також припинити закупівлі нафти в Росії і закрити там свою мережу АЗС. Цим шляхом пішли не тільки великі корпорації.
США минулого тижня прийняли рішення заблокувати імпорт нафти, газу і вугілля з Росії. Так само вирішили вчинити й у Канаді та Британії. Про такі ж наміри сказали в Австралії та Японії. Континентальна Європа, будучи багато у чому залежною від російських енергоносіїв, поки ще обережна у цьому питанні, продовжуючи закупівлі у РФ.
ЄС, втім, готує поетапний план відмови від російської нафти, газу і вугілля до 27-го року. До того ж єврочиновники готові ще більше посилити санкції проти російських нафтових компаній, обмеживши їм кредитування та інвестиції.
"Якщо нам вдасться, то до осені ми будемо незалежні від російського вугілля, а до кінця року – майже незалежні від російської нафти. З газом складніше, тому що у нас немає власних потужностей з імпорту СПГ", – сказав міністр економіки, віце-канцлер Німеччини Роберт Хабек.
Чим загрожують РФ санкції проти її нафтової галузі? РФ – третя країна в світі по видобутку нафти після США і Саудівської Аравії. У січні російські компанії видобували 11,3 млн барелів на добу.
Росіянин другі в світі після саудитів по експорту сирої нафти на інші ринки. Ще в грудні 2021 року РФ поставляла за кордон нафти і нафтопродуктів в обсязі понад 7,8 млн барелів на добу.
Майже 60% російського експорту нафти припадає на країни Європи, ще 20% – на Китай. Пекін, схоже, і перебере на себе частину обсягу "санкційної" нафти, від якої відмовиться Захід. Про можливість купівлі нафти РФ з дисконтом вже думають і в Індії.
Бойкот і санкції щодо російської нафти очікувано сколихнули ціни на світовому ринку. Ще з перших днів вторгнення РФ в Україну котирування нафти марки Brent буквально підскочили менш ніж зі 100 доларів за барель до майже 140 доларів. І це при тому, що нафта і так дорожчала останні місяці через перекоси в бік підвищеного попиту.
Вже з другої декади березня вартість нафти почала так само різко знижуватися – останні дні сировина торгувалася в межах 100 доларів/барель. Подібну динаміку показала і ціна більш дешевої нафти марки WTI.
Падіння ціни – наслідок, перш за все, поточної волатильності ринку, говорить глава департаменту з корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко. Ринкові очікування у цей час, за словами експерта, змістилися до сподівань на прогрес в україно-російських переговорах і оцінок нового збитку попиту від COVID-19.
Є кілька причин для корекції цін. Китай, будучи найбільшим у світі імпортером сирої нафти, дійсно дав ринку сигнал, що попит з його боку може впасти через погіршення ситуації з "ковідом". Крім того, заяви РФ і США про відновлення т.зв. ядерної угоди з Іраном дають привід очікувати зняття санкцій з офіційного Тегерана, що дозволить країні знову експортувати нафту.
Проте фактор санкцій проти РФ залишається ключовим для ринку. У довгостроковій перспективі галузі буде вкрай важко пристосуватися до втрати обсягів російського нафтового експорту, говорить Мартиненко.
"До недавнього часу РФ поставляла на ринок 8 млн барелів нафти в день, що приблизно відповідало 8% світового обсягу експорту. Спрогнозувати обсяг російської нафти, який випаде з ринку, дуже складно через величезну кількість факторів, які мало піддаються оцінці", – зазначив він.
Питання не тільки у наслідках санкцій, а й боязні репутаційного збитку, складності в розрахунках, поширенні "тіньової" торгівлі і т.д. Міжнародне енергетичне агентство поки оцінює втрати Росією в обсязі експорту в 3 млн барелів на день, але допускає, що фактичні втрати можуть бути набагато більше, додав експерт ICU.
Аналітики швейцарського UBS також вважають, що, незважаючи на останнє зниження цін, нафта знову подорожчає до 125 доларів/барель. За їхніми оцінками, санкції і обмеження на імпорт в РФ вдарять по експорту і видобутку російської нафти, а це призведе до скорочення світових поставок.
Крім того, резерви країн ОПЕК+ з видобутку сирої нафти як і раніше обмежені. По-третє, за прогнозом UBS, світовий попит на нафту буде рости, враховуючи активне відновлення туризму з боку жителів США і ЄС. Відновлення карантину в Китаї там вважають важливим, але все ж менш вирішальним фактором.
"Оскільки напруженість на ринку нафти зберігається в середньостроковій перспективі, ми вважаємо, що підвищена премія за ризик в цінах на нафту збережеться", – припустили аналітики JPMorgan.
Україна закуповувала російські нафтопродукти, незважаючи на війну на Донбасі, де РФ відкрито підтримувала бойовиків, а також окупацію Криму. І часто це було предметом критики, мовляв, давно пора припинити торгівлю з окупантом.
Вторгнення путінської армії в Україну 24 лютого поставило крапку у цій суперечці – російському бензину і "дизелю", так само як і білоруським нафтопродуктам, не місце на українських АЗС.
Переорієнтуватися на пальне з інших країн у короткі терміни буде складно, вважає Олександр Мартиненко. До війни частка РФ і Білорусі на українському ринку становила близько 60-70% для дизпалива, 40% для бензину, 50-60% для LPG. Крім того, тут ще треба враховувати поставки з Казахстану в 20%, які також можуть бути заблоковані.
"Морські поставки поки залишаються заблокованими російським флотом. Тому критичною стає логістика із західних кордонів з Угорщиною, Словаччиною, Польщею та Румунією", – зазначив експерт.
Логістика тепер повністю змінюється, особливо по "дизелю", підтверджує генеральний директор консалтингової компанії "А-95" Сергій Куюн. І тут є кілька важливих нюансів. По-перше, як пояснив експерт, європейське пальне об'єктивно дорожче. По-друге, на ринку ЄС також спостерігається дефіцит нафтопродуктів. Не додає визначеності й ситуація зі стрибками ціни на нафту в світі. Все це обіцяє більш високі ціни на стелах українських АЗС.
В Україні з початку війни бензин і ДП різко подорожчали. І це ще не межа. За розрахунками "А-95", нові партії нафтопродуктів у роздробі могли перевищити 50 гривень/літр. Однак гіршого сценарію вдалося уникнути. Рішення Кабміну знизити податки помітно пом'якшило ситуацію. На цьому тижні Рада підтримала ідею уряду скасувати акциз на пальне і знизити ставку ПДВ на цю продукцію з 20% до 7%.
"Це своєчасне рішення. Ми очікуємо, що при поточних котируваннях на нафту ціни на бензин складуть близько 35 гривень/літр (сьогодні 43 гривні), по ДП 37-38 гривень (сьогодні 44 гривні)", - сказав РБК-Україна Сергій Куюн.
Крім того, зазначив експерт, важливо, що Мінекономіки переглянуло формулу, за якою визначається рівень максимальної націнки трейдерів на бензин А-95 і "дизель". "Якби не змінювали формулу, у трейдерів не було б економічного сенсу завозити нафтопродукти. Собівартість цих поставок дорівнює, по суті, цінам на заправках. Це призвело б до вимивання оборотних коштів у трейдерів з подальшою зупинкою роботи. Важливо не тільки, що ціна знизиться, а те, що це відкриває можливості для роботи", – пояснив Куюн.
І хоча рішення уряду знизити податки не пройде безслідно для бюджету, це вкрай потрібний крок напередодні старту посівної кампанії. Не кажучи вже про те, що доступні ціни на бензин і ДП, як і сам факт їх наявності на АЗС, дозволить не зупинити економіку, що, безумовно, важливо для воюючої країни.