RU

Відмова від тотальної газифікації українских сіл може стати одним з перших кроків суттєвого скорочення споживання газу, - експерт

Відмова від тотальної газифікації українских сіл може стати одним з перших кроків суттєвого скорочення споживання газу разом з використанням альтернативних джерел постачання та альтернативних енергоресурсів, вважає голова громадської організації «Комітет енергетичної незалежності України» Іван Надєїн.

За словами експерта, в 2011 р. кожна українська область витратить на газифікацію від 70 до 150 млн грн. - загалом ця сума становить близько 1,5 млрд грн. - і це лише прямі витрати, до яких потрібно додати зростання споживання блакитного палива та, відповідно, зростання витрат на його закупівлю.

«Очевидно, Україна стоїть напередодні нової газової війни з Росією. В цих умовах нам потрібно остаточно переглянути пріорітети в енергетичній політиці, перестати кидатися з крайнощів в крайнощі та суттєво скоротити споживання російського газу, замінивши альтернативними джерелами постачання та альтернативними енергоресурсами», - відзначив експерт.

На думку Надєїна, ще одним кроком до зміцнення енергетичної незалежності може стати розвиток відновлюваних джерел енергії. «Україна володіє значним потенціалом у цій сфері, проте він, на превеликий жаль, використовується лише на 1%. Причому, що характерно, українська відновлювана енергетика жодним чином не пов'язана з комунальним сектором. Хоча в багатьох українських регіонах котельні можна перевести на місцеві види палива і це дозволить економити як мінімум декілька мільярдів кубічних метрів газу щорічно», - сказав він.

Експерта також відзначив, що власний видобуток газу за останній рік, попри заявлені плани уряду, зменшився, а ситуація з видобутком сланцевого газу є невизначеною.

«Все це свідчить про відсутність чіткої збалансованої політики в енергетичній сфері. Ми прагнемо зменшити залежність від імпорту російського газу, але паралельно з цим робимо все для зростання його споживання; ми декларуємо розвиток відновлюваної енергетики, але не створюємо жодних механізмів для приходу приватного капіталу в ЖКГ та зростання теплової генерації з відновлюваних джерел; ми говоримо про сланцевий газ і збільшення видобутку власного газу, але навіть сьогодні немає розуміння, чи буде цей газ в Україні хоч коли-небудь добуватися і якщо так, то де. Одним словом, є багато слів, які мають тягнути за собою багато справ. Проте зі справами не все так добре, як хотілося б, особливо в умовах, коли Росія використовує газ як інструмент тиску, що на сьогодні вже створює реальну загрозу для економічного суверенітету країни», - резюмував Іван Надєїн.