Світова економіка, орієнтована на необмежене зростання, все більше стикається з ресурсними обмеженнями, і все більше ресурсів дослідних організацій направлено на пошук рішень, покликаних усунути конфлікт між потребами економіки, що постійно зростають і можливостями планети їх задовольняти. Нова спроба зроблена експертами McKinsey & Co в доповіді "Революція в ресурсоефективності: як задовольнити світові потреби в енергоносіях, промислових матеріалах, продовольстві і воді", пише російське видання «Комерсант».
Автори зазначають: зі зростанням технологічного прогресу, відкриттям нових родовищ і дешевших способів видобутку ресурсів у XX столітті ціни на сировину в реальному вираженні скоротилися вдвічі - разом зі зростанням населення планети та світового ВВП в чотири і двадцять разів відповідно. Попит на різні види природних ресурсів при цьому збільшився від 600% до 2000%. Але тільки за останнє десятиліття реальні ціни на сировину зросли на 150%, а "пошук і освоєння" нових джерел стає все більш дорогим. "За минуле десятиліття середня вартість введення в експлуатацію нової нафтової свердловини зросла на 100%", - наводять приклад аналітики McKinsey. Взаємозалежність між цінами на різні ресурси простежується "більш чітко", що призводить до швидшого поширення цінових шоків, а "обумовлена зростанням споживання" екологічна криза створює "додаткову вразливість для ресурсної бази".
Посилаючись на те, що в найближчі 20 років до майже двомільярдної армії споживачів із середнього класу додасться ще близько 3 млрд, а попит, наприклад, на сталь зросте на 80%, в McKinsey закликають до "революції" в ресурсоефективності, пропонуючи 15 заходів, спрямованих на її збільшення, не рахуючи збільшення вкладів у відновлювану енергетику. У базовому сценарії вони дозволять на 30% забезпечити зростання попиту на ресурси до 2030 р. і заощадити 2,9 трл дол при додатковому зростанні світових інвестицій на 3-3,5 трлн дол в рік. Але справжня "революція" з економією у розмірі 3,7 трлн дол, на думку аналітиків, відбудеться, якщо світ повністю відмовиться від субсидування енергетики, сільського та водного господарства, встановивши плату за викиди вуглекислого газу в розмірі 30 дол за тонну. "Залишається відкритим питання, чи зможуть приватний сектор і уряду вжити такі кроки достатньо швидко, щоб уникнути ще більших цін на ресурси, зростання їх волатильності і потенційно незворотної шкоди для навколишнього середовища", - сумніваються в McKinsey.