Опозиційний законопроект про лікування Тимошенко вимагає доопрацювання, - Журавський
Опозиційний законопроект про лікування засуджених за кордоном, що передбачає лікування екс-прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко за кордоном, потребує суттєвого доопрацювання, а тому заяви окремих політиків про нібито врахування в його тексті більше 90% пропозицій представників парламентської більшості не відповідають дійсності. Про це заявив народний депутат від фракції Партії регіонів Віталій Журавський, повідомила прес-служба Партії регіонів.
За словами Журавського, проект закону про лікування засуджених за кордоном не враховує базових параметрів, на яких наполягає фракція ПР.
"З преси я дізнаюся, що начебто опозиційний проект закону відповідає всім нашим вимогам. Одні говорять на 90%, інші - на 99%. Арсеній Петрович (Яценюк) договорився до того, що опозиція вже мало не силоміць включила наші пропозиції в опозиційний законопроект. Але це маячня. Насправді, проект закону потребує суттєвого доопрацювання", - зазначив народний депутат.
"Автори законопроекту в існуючу редакцію Кримінального кодексу до ч. 2 ст. 84 додають ряд додаткових характеристик важкої хвороби та умов її лікування. Цитую новації представленої законодавчої ініціативи, що деталізують умови застосування звільнення засудженого від покарання. На думку авторів, це - хвороба, яка унеможливлює дотримання встановленого кримінально-виконавчим законодавством режиму відбування покарання; належне лікування такої хвороби не може бути проведено в Україні; більш якісне лікування може бути надано в іноземному медичному закладі. На чий висновок по цим трьом позиціям повинен відреагувати український суд? Це медичний заклад, який здійснює лікування? Або установи, де засуджений відбуває покарання? Чи це, можливо, спільна комісія, створена з фахівців двох установ? У законопроекті відповіді на поставлені питання відсутні", - сказав Журавський.
На його думку, якщо слідувати логіці представленого законопроекту, то слід вписати, що при наявності важкого захворювання в засудженого, за його бажанням лікуватися за кордоном створюється спільна комісія з українських медиків, які лікують засуджену особу, та представників пенітенціарної системи України. Українські медики повинні констатувати наявність недуги та відсутність можливостей її лікування в Україні, а представники пенітенціарної системи - неможливість виконання вимог режиму відбування покарання.
"До того ж, суд повинен отримати підтвердження від іноземного медичного закладу про те, що засуджений отримає більш якісне лікування в іноземній медичному закладі, а не просто його згоду прийняти цю особу на лікування", - додав Журавський.
На його переконання, пропоновані зміни до Кримінально-виконавчого кодекус, що визначають платника лікування за кордоном, слід доповнити положенням, яке підтверджує наявність офіційних доходів, достатніх для такого лікування.
"У цьому документі нічого не говориться про відшкодування збитків, заподіяних особі або державі. Скажімо, злочинець обікрав банк на десятки мільйонів, потім захворів у місцях позбавлення волі та отримав від суду право виїхати з нашої країни, щоб лікуватися за великі гроші за кордоном без будь-якого відшкодування постраждалим. Таким чином, створюється реальна можливість для різних шахраїв уникнути відповідальності за скоєні злочини. Передбачений у законопроекті перелік злочинів, які унеможливлюють виїзд на лікування за кордон, слід доповнити цілим блоком злочинів, які завдають матеріальної шкоди конкретній особі або державі", - зазначив Журавський.
"У нас чимало людей відбуває покарання саме за такого роду злочини. Вони мають реальну матеріальну можливість скористатися таким законом і втекти з України", - додав він.
Крім того, Журавський зазначає, що до авторів законопроекту виникає і питання про те, хто буде здійснювати контроль процесу лікування засудженого за кордоном і яка установа.
"Діючі в Україні відповідні органи державної влади - Державна служба виконання покарань та Державна виконавча служба при Міністерстві юстиції - такими повноваженнями не наділені", - пояснив Журавський.
Він зазначає, що пропоновані механізми ст. 63 Кримінально-виконавчого кодексу, які орієнтовані на екстрадицію, щодо осіб, звільнених від покарання через хворобу, застосовані бути не можуть.
"Це не передбачено ані національним законодавством, ані обов'язковими для України міжнародними нормативними актами (конвенціями про правову допомогу у кримінальних справах, Європейської конвенції про нагляд за умовно звільненими від покарання тощо)", - нагадує Журавський.
Законопроект також, за його словами, не передбачає, перерви в відбуванні покарань, оскільки одне з положень проекту (ч. 5 ст. 84-1), а передбачає, що "час лікування особи можуть бути зараховано в строк невідбутої частини покарання, при цьому один день лікування відповідає одному дню позбавлення волі і двом дням обмеження волі.
"По суті, виходить, що суд без жодних підстав змінює засудженій особі місце відбування покарання з колонії в Україні на іноземний медичний заклад, - сказав Журавський - до Речі, окреме питання - визначення поняття "іноземний медичний заклад". Це клініка, де проходять стаціонарне або амбулаторне лікування, або це профілакторій, або це представництво таких установ в Україні, без статусу юридичної особи. Мова ж йде про юридичне вирішення питання для всіх засуджених, які можуть вимагати лікування за кордоном".