Голова Київської обласної військової адміністрації (ОВА) Олексій Кулеба в інтерв'ю РБК-Україна розповів про те, як область відновлюється після руйнувань, що завдали російські окупанти, а також про те, як готується на випадок нової загрози з Білорусі.
Російські війська вдалося вибити з Київщини ще в перших числах квітня. Однак з тих пір місцева влада все ще продовжує викривати реальний масштаб звірств та руйнувань, які впродовж місяця чинили окупанти.
Буча, Ірпінь, Гостомель та Бородянка стали для цивілізованого світу втіленням того, яким насправді є "руський мір". Десятки тисяч зруйнованих будівель, тисячі вбитих та закатованих – це лише дуже загальний опис жорстокості та варварства, що залишили після себе кремлівські бойовики.
На те, щоби повністю очистити область від наслідків російського вторгнення, знадобиться багато років, визнає голова ОВА Олексій Кулеба. В інтерв'ю РБК-Україна він розповів про те, як Київщина повертається до життя та про підготовку до чергової потенційної загрози, що надходить з Білорусі.
– Які масштаби руйнувань, що завдали окупанти області? Чи маєте підрахунки щодо кількості знищених та пошкоджених будівель?
– Загалом у нас пошкоджено орієнтовно 26 тисяч об'єктів. Якщо розділити за категоріями, то серед приватних житлових будинків частково пошкоджено 12,5 тисяч, повністю знищено – приблизно 5 тисяч. Серед багатоповерхових житлових будівель частково пошкоджено 975, повністю зруйновано – приблизно 170. Важко сказати точну кількість повністю зруйнованих будинків, оскільки продовжуються експертизи, і саме після висновків експертів ми зможемо назвати остаточне число.
Серед закладів загальної середньої освіти чотири школи – повністю зруйновані, 91 школа постраждала частково. Також у нас шість садочків повністю зруйновано, 51 садочок зруйновано частково. Крім цього, на сьогодні у нас є інформація, що 78 медичних закладів частково зруйновані, дві лікарні повністю знищені. Це основні цифри, які потрібні для розуміння масштабів.
Щодо підрахунків суми збитків, поки що важко говорити про конкретні цифри, тому що ми ще не володіємо усією документацією. Робота з документами все ще триває. А якісь дуже загальні цифри не хотілось би називати, тому що вони навряд чи будуть відповідати дійсності. Для нас важливо дати остаточну інформацію, щоби розуміти на що нам розраховувати в плані фінансів в переговорах з іноземними партнерами, з нашим урядом.
– Кошти ви плануєте залучати також і в західних партнерів, вірно?
– Звичайно. На сьогодні наш уряд виділив нам 400 мільйонів гривень на поточний ремонт і зараз ця робота вже ведеться. Кошти уже надійшли до області, десь роботи вже навіть виконані. Ми в постійному діалозі з міністерствами щодо того, яку допомогу нам виділять наступним траншем.
З іноземними країнами-партнерами в нас йдуть перемовини. Уже було кілька публічних заяв. Зокрема, від британського уряду про те, що Київська область буде під патронатом Великої Британії. У мене була зустріч з послом Сполученого Королівства в Україні. Можливо, не настільки швидко, але в нас іде хороша комунікація з цього питання. Впевнений, що за допомогою наших закордонних партнерів відбудова буде пришвидшуватися.
– Ще є якісь країни, які зголосилися допомогти, крім Великої Британії?
– Є багато країн, є багато різних організацій, з якими ми зараз співпрацюємо і які нам допомагають, зокрема і USAID. Щодо країн, то ми отримали допомогу з Австрії, вони передали нам гуманітарною допомогою два пожежних автомобілі.
Є також постійна комунікація з італійським фондом Cesvi, вони декілька разів були в Бучі і в них є бажання щось зробити для цього міста. Французи орієнтовані на Чернігівську область, але вони були і в нас і також хочуть нам допомагати. Їх дуже вразили Ірпінь та Бородянка.
У нас попереду опалювальний сезон. І насамперед ми ведемо розмови про ту зруйновану інфраструктуру, яка стосується життєзабезпечення та опалювального сезону. Ми зараз на цьому робимо акцент, тому що така проблематика в нас є і в Бородянці, і в Василькові, і в різних містах області.
– Тобто в області залишаються населені пункти, де ще не вдалося відновити водо-, електро- та газопостачання?
– Електропостачання по магістральних напрямках ми відновили повністю ще приблизно місяць тому. Зараз іде робота по абонентських мережах. Це вже дрібні мережі, які приходять безпосередньо до споживача. Вони ще не відновлені в повному обсязі, але робота виконана вже на понад 80%. Я впевнений, що до кінця літа ми закриємо це питання.
Магістрально ми також завершили відновлення і з водопостачанням, і з газопостачанням. У нас є певні проблеми з газопостачанням по абонентських мережах, але там також роботи йдуть до завершення. Є проблема в Бородянці з водопроводом, оскільки він також зруйнований.
Бородянка загалом дуже сильно постраждала. І сьогодні ми на рівні архітекторів та урбаністів розглядаємо різні варіанти щодо того, як її відновлювати. У місцевих мешканців також є дві альтернативні точки зору. Остаточне рішення про те, якою має бути Бородянка, ухвалюватиме місцева громада. Дехто хоче залишитися жити на тому ж самому місці, але в нових будинках. А є люди, які категорично проти цього.
– Тим людям, у яких повністю зруйноване житло, держава надає чи буде надавати якесь альтернативне помешкання?
– На сьогодні надається тимчасове житло. Для цього потрібно звернутися до органу місцевого самоврядування – місцевої ради. Зараз багатьох людей розміщують в модульних містечках, які нам надає польський уряд. Другий варіант – у нас є державні, комунальні заклади, так звані пансіонати тощо – там також розміщують людей.
На сьогодні уряд ще не прийняв нормативного документа, який би закріплював механізм відшкодування людям їхніх збитків у результаті російської агресії. Ми очікуємо, що цей документ буде ухвалений. І тоді вже ми зможемо говорити в який спосіб буде відбуватися компенсація.
На рівні Київської області минулого тижня ми разом з депутатами обласної ради прийняли дві програми. Перша – по відбудові приватних будинків. Друга програма – це по викупу квартир. Зараз ці дві програми допрацьовуються і протягом цього місяця ми вже будемо їх презентувати.
Гроші, які закладені в ці програми – це на сьогодні обласний бюджет разом із територіальними громадами. Мова йде про невеликі кошти, порівнюючи з масштабами руйнувань. Ці програми розраховані для тих людей, у яких найскладніша ситуація, яким потрібно якомога швидше придбати житло або побудувати на місці зруйнованого.
– Ці модульні будинки придатні для проживання в холодну пору, взимку?
– Це тимчасове житло. Воно так офіційно і називається. Щодо того, чи придатне воно для проживання взимку, мені важко сказати. Це залежить від температурного режиму. Але з огляду на наші зими, то, звичайно, там буде досить складно жити. Там на сьогодні немає опалення.
– Тобто ви все ж плануєте до зими вирішити питання з помешканням та розселенням людей, які втратили житло?
– Звичайно. Для нас це завдання номер один. Ми розуміємо, що все ми зробити не встигнемо і не зможемо. В країні йде війна. Основні ресурси та сили кинуті на фронт. Питання відбудови йде паралельно, але пріоритет – це перемога у війні.
– Чи є у вас остаточні дані про кількість загиблих мешканців області внаслідок російської агресії?
– 1339 людей – це кількість цивільних, яких сьогодні офіційно ми вважаємо загиблими від російської агресії. Є задокументовано, що майже 700 людей були вбиті зі зброї, тобто вони мали кульові поранення. Але це число, на жаль, збільшується кожного тижня, тому що виявляють нові випадки.
– Наскільки життя повертається до тих населених пунктів, які перебували в окупації? Чи там відновлюють роботу підприємства, заклади, магазини, які вціліли?
– Звичайно. В тому числі відновлюють роботу соцслужби, адміністративні установи, чиї будівлі були повністю зруйновані. Наприклад, ЦНАП у Бородянці. Якщо говорити про найбільш відомі підприємства, то в Броварах, наприклад, відновила виробництво Coca Cola. У Бучі – кондитерська фабрика Delicia.
На жаль, 44 підприємства по області в нас зруйновані повністю – це і великі, і маленькі. Ми спілкуємось з ними, у нас є діалог, розуміємо, що їм важко. Як можемо – підтримуємо цих підприємців. Але хтось хоче відновлюватися. Хтось каже, що поки що не бачить, як це зробити, адже люди брали на бізнес кредити на великі суми.
Але загалом життя повертається, люди показують неймовірну жагу повернутись додому. В Ірпінь, у Бучу дуже багато людей повернулося. Сьогодні (розмова відбулася 3 липня, – ред.) вранці я відвідав Бучу, був у Андріївській церкві і побачив там велику кількість сімей, дітей. Разом з органами місцевого самоврядування та мерами ми робимо максимум для того, щоби хоч якось відновити для людей той комфорт, який був до 24 лютого.
У нас з області виїхав приблизно мільйон людей під час активних бойових дій. А загалом до повномасштабної війни кількість населення в області складала 2,3 мільйона. Тобто залишилися 1,3 мільйона населення. Але люди активно повертаються.
Наприклад, до Ірпеня повернулося орієнтовно 40 тисяч осіб. У Бучі також повідомляють про повернення приблизно 10 тисяч мешканців. Думаю, що понад 200 тисяч людей уже повернулося. Але це не остаточні і не офіційні дані. Ми звернулися до операторів мобільного зв'язку, щоби з'ясувати щільність населення.
Крім того, до нас також прибувають люди, що виїхали зі сходу, з Харківщини, з Чернігівщини, з Сумщини, з Краматорська зараз приїжджають. Мова йде приблизно про 40 тисяч осіб і ця цифра буде збільшуватись.
– Яка ситуація в області з розмінуванням? Адже доводилося чути, що потрібно багато років, щоб очистити територію області.
– Розмінування населених пунктів ми майже завершили і будемо про це офіційно говорити. З чим пов'язана проблема з розмінуванням? Територія, яка потрапила під забруднення мінами та іншими вибухонебезпечними предметами, надзвичайно велика.
У пріоритеті було розмінування населених пунктів – їх 270 по області. Навіть масштаб цієї роботи був дуже великим. Є Ірпінь – 100-тисячне місто. Є маленькі села, де простіше провести такі роботи. Після того, як ми закінчимо з населеними пунктами, в нас залишаться поля. Бо багато аграріїв до нас з цим звертаються, на жаль, у нас були дуже трагічні випадки.
Також у нас залишаються ліси – і це величезна проблема. Вишгородський, Бучанський, Броварський райони – їхня особливість у тому, що там багато лісів. І майже всі вони на сьогодні є небезпечними, тому що ця зона була забруднена мінами та іншими вибухонебезпечними предметами. Для того, щоби розмінувати поля, ліси, а також величезну Зону відчуження – на це підуть роки і дуже значні кошти.
– Щодо блокпостів у області: чи є у вас якийсь діалог з Києвом, щоби вирішити питання проблемного трафіку на в'їзді до столиці?
– Звичайно, в нас є комунікація. До того ж щодня, без вихідних, ми проводимо спільні наради, у нас працює штаб оборони Києва та Київської області. Усі проблемні питання, які в нас є, ми виносимо на обговорення штабу.
Тут є два підходи. Перший – нам справді потрібно зробити максимальний комфорт для наших мешканців. А є друга сторона – це небезпека. Вона нікуди не зникла, війна продовжується. Є чимало фактів чи просто чуток, які розповсюджують в ЗМІ та соцмережах.
Однак загроза є. І ці заходи, які організовані на в'їзді до Києва, на сьогодні є необхідними. Ми не можемо повністю відкрити місто зі зрозумілих причин. На жаль, ми живемо в умовах воєнного стану і всі мають з розумінням до цього ставитися. Інакше не буде.
– Можливо, навпаки, готується збільшення блокпостів по області?
– Це компетенція військових. Можу лише сказати, що на сьогодні всі наші Сили оборони приведені в бойову готовність, як і було до цього. Наші військові не розслаблялися. Багато блокпостів по області, як і по Києву, прибрали, щоби було простіше пересуватися. Ми залишили таку кількість і в тих місцях, де це необхідно.
– Чи є у вас інформація щодо загрози повторного наступу з Білорусі на Київську область?
– Ми маємо бути готовими в будь-який момент до будь-якого виклику. На щастя, нам вдалося вигнати ворога з Київської, Чернігівської, Сумської областей, але на цьому війна не зупинилася. Загроза буде тепер завжди. Можливо, вона зникне після того, як у Росії та Білорусі зміняться політичні режими. Ізраїль показує, що в цьому немає нічого трагічного – на цьому життя не закінчується. Просто ми маємо бути постійно готові на випадок загрози.
Повторюсь: наші Сили оборони в області знаходяться на своїх місцях у повній бойовій готовності, виконують свої завдання. Ми допомагаємо військовим в матеріально-технічному забезпеченні, багато роблять волонтери. Ситуація контрольована на 100%. А далі – побачимо, ми готові.
– Багато людей бояться повторення подій 24 лютого, коли російські війська стрімко прорвалися в область. Чи є ризик повторення цього?
– Звичайно, ми врахували ту ситуацію. Усі висновки зроблені. Є розуміння, як це тоді відбулося. Відповідно, є розуміння того, яким чином цього не допустити, і все для цього робиться.