Обмежувати максимальний розмір оренди сільськогосподарських земель недоцільно, - УКАБ
У прийнятому Верховною радою проекті Закону про ринок земель не враховано досвіду провідних аграрних країн світу в сфері реформування земельних відносин та створення прозорого ринку сільськогосподарських земель. Про це зазначають експерти «Українського клубу аграрного бізнесу».
Міжнародні дослідження свідчать, що процес консолідації агроформувань носить глобальний характер і пов'язаний із економічним розвитком. Як результат, більшість світових аграрних лідерів (приміром США та Німеччина) не обмежують максимальної площі земель, що може перебувати у власності. А в Новій Зеландії та Австралії - країнах, сільське господарство яких, як і в Україні, є експортоорієнтованим - середній фізичний розмір господарств складає понад 3600 га. Тобто, опираючись на міжнародний досвід, раціонально обґрунтувати максимально допустимий розмір володіння 100 га, зазначений в законопроекті, неможливо, зазначають в УКАБ.
Обмеження максимального розміру оренди сільськогосподарських земель може стати винятково українським «ноу-хау», оскільки більшість сучасних земельних реформ не обмежують площу землі в обробітку. Також, виключення юридичних осіб з числа землевласників не відповідає міжнародним реаліям у сфері земельних відносин. Більше того, дослідники стверджують, що корпоративний аграрний бізнес радше підсилює сільську економіку, ніж послаблює її. Організація аграрного бізнесу у формі юридичної особи має такі переваги як: стабільність бізнесу, сприятливий податковий режим та бізнес-переваги у сфері залучення інвестицій.
Роль фермерських господарств є також значною у розвитку сільських територій. Вони можуть ефективно виконувати функції забезпечення ринку фруктами та овочами, підтримувати агроландшафти, годувати місцеве населення тощо. Забезпечити ж продовольчу безпеку країни та постійне збільшення експорту аграрної продукції в українських реаліях зможе лише крупнотоварне виробництво у рослинництві та тваринництві. Для того, щоб ці функції змогли виконати фермерські господарства необхідно витрачати колосальні кошти у вигляді державної підтримки. Приміром в ЄС державна підтримка складає 29% валового доходу фермерів, у США - 12%. У той же час аграрний бюджет України на 2012 р. скорочено на 22%, пряму підтримку аграрним виробникам - на 31%.
«Ми беремо одну сторону медалі, наприклад, обмеження максимального розміру землеволодінь, але не дивимось на іншу - скільки це коштує платникам податків у відповідних країнах. Така стратегія формування земельного ринку не може бути успішною», - зауважує генеральний директор УКАБ Володимир Лапа. Експерт додає, що протиставляння однієї форми організації виробництва іншій не має сенсу, кожен має займатись тим, де він може бути більш успішним і відчуває конкурентні переваги.