В Офісі простих рішень розповіли, кому не потрібні касові апарати

Обов'язкова наявність касових апаратів і видача фіскальних чеків з 1 січня турбує багатьох підприємців України. Однак, касові апарати потрібні не для всіх.

Про це заявив інвестор і громадський діяч Маргулан Сейсембаєв, який відповідає за міжнародну діяльність Офісу простих рішень і результатів.

"З одного боку, контроль роздрібного товарообігу, скорочення контрабанди та детінізація економіки це дуже важливі питання для розвитку будь-якої країни. Більшість цивілізованих країн вже давно зобов'язали всіх підприємців встановити касовий апарат і майже у всіх цей процес був хворобливим. З іншого боку прозорість роздрібного бізнесу перед податковими органами завжди повинна супроводжуватися реформами в самих перевіряючих органах", - зазначає бізнесмен.

На його думку, без реформи правоохоронної системи, податкових органів і при такому рівні корупції, тотальна фіскалізація призведе лише до того, що бізнес буде кошмарити з ще більшою силою.

"Так чи варто зараз під час пандемії і спаду економіки вводити тотальну фіскалізацію!? Очевидно, що зараз не час для цього. Малому бізнесу зараз дуже нелегко і все що їм треба від держави, це щоб їх просто не чіпали. Тому будь-яка додаткова регуляція викликає у підприємців лише гнів і роздратування", - додає він.

Фото: Маргулан Сейсембаєв (з відкритих джерел)

У зв'язку з цим, на думку Сейсембаєва, найкращим компромісним варіантом буде зобов'язати всіх продавців ризикових товарів, оптовиків, а також торговців з великих магазинів (не кіосків) видавати фіскальний чек з наявністю документів на товар, а для інших підприємців обов'язкова наявність касового апарату відкласти на один-два, а може навіть і на три роки.

"Щоб держава стимулювала бізнес виходити з тіні, держава як найбільший покупець товарів і послуг на ринку, повинно дати правильний сигнал ринку і припинити оптові закупівлі держ. компаніями товарів без ПДВ та документів про походження. Мало хто з порядних бізнесменів хоче працювати з державою через не прозорі, "криві" тендерні процедури та тотальну корупцію у сфері закупівель з подальшими перевірками з боку перевіряючих і правоохоронних органів", - вважає Сейсембаєв.

Він також додав, що для того аби правильні і потрібні країні законопроекти й реформи впроваджувалися з великою швидкістю і ефективністю вони зараз розробляємо спеціальну е-платформу.

"Сьогодні, від написання до прийняття законопроекту проходить в середньому довгих 352 дні. При такій швидкості законопроектних робіт хіба Україна зможе швидко реформуватися? Звичайно немає. Тому одна з наших цілей, крім пропозицій самих реформ і законів є швидкість проходження законів через держ. органи з прозорим і доступним для всіх механізмом контролю темпу реформ і відповідальних за затримку так необхідних законів. Ми впевнені, що "дорога ложка до обіду". Українці хочуть жити добре "тут і зараз", а не в далекому майбутньому, і докладемо всіх зусиль для прискорення цих процесів", - резюмував Сейсембаєв.

Зазначимо, прийняті Верховною радою 20 вересня 2019 року закони внесли корінні зміни в систему адміністрування податків і використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

Тоді ж податкова надала роз'яснення щодо відмінності програмних РРО від звичайних касових апаратів.

28 вересня податковий комітет прийняв позитивне рішення по законопроекту 2645-д і відправив його в зал голосування в першому читанні. У 2645-д передбачені суттєві послаблення в обов'язковому використанні РРО з критерієм від перевищення торгової площі 40 кв.м. в містах і від 60 кв. м. в селах.