Обсяг Європейського фонду фінансової стабільності слід збільшити, для того, щоб підвищити рівень довіри до нього, - Г.Шредер
Обсяг Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF) слід збільшити, для того, щоб підвищити рівень довіри до нього, а також для того, щоб налякати фінансові ринки. Таку думку висловив колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, пише РБК daily.
«Адже насправді в розпорядженні є значно менше, чим 440 млрд євро. Необхідний сигнал ринкам. Ринки повинні боятися нападати на яку-небудь державу, оскільки це представляло б небезпеку для них самих - атака на одну з країн повинна означати атаку проти себе. До речі, достатньо забавною виглядає ситуація: ми створили свій страховий фонд, але що стосується його функціонування, то як і раніше залежний від американських рейтингових агентств. Це розплата за те, що до цих пір Європа була не в змозі створити власне рейтингове агентство», - сказав Г.Шредер.
Кажучи про програми допомоги таким країнам, як Греція і Ірландія, він відзначив: «З моменту створення ЄС всі закони і угоди містили норми, що не мають на увазі, а то і категорично забороняють взаємну допомогу. Так, на перших сторінках Маастріхтської угоди йдеться про те, що кожен член співтовариства сам відповідає по своїх боргах. При введенні євро це положення виконувало роль свого роду заспокійливої пігулки. Проте зважаючи на нинішні труднощі продовжувати дотримуватися його неможливо. Зараз, коли процентні ставки на ринках облігацій для деяких членів валютного союзу сильно зросли, не можна обійтися без того, щоб не пропонувати рефінансування на вигідніших умовах. Це виникає зі всієї внутрішньої логіки валютного союзу: сильніші країни надають слабкішим державам фінансову допомогу».
Г.Шредер заявив, що позитивно відноситься до ідеї прем'єр-міністра Люксембургу Жан-Клода Юнкера про введення спільних євробондів. «Якщо ми хочемо зберегти Євросоюз разом з валютним союзом як його центральний елемент, то крах валютного союзу став би катастрофою - тоді емісія бондів стане компенсацією відмови від гнучкості обмінних курсів. І замість того щоб цьому опиратися, уряд Німеччини повинен визнати, що це - наслідок існування єдиної валюти. Позитивним моментом нинішньої кризи є те, що з приводу валютного союзу нарешті можна і потрібно говорити повністю відверто. І немає іншого шляху, окрім створення для членів валютного союзу федеральної Європи, як би жахливо не виглядала ця ідея в очах Великобританії».
