Через критичні помилки в державній політиці авіаційні перевезення в Україні опинилися на межі виживання. Таку думку висловив для Центру транспортних стратегій президент авіакомпанії "МАУ" Євген Дихне, передає РБК-Україна з посиланням на його блог.
"Створюючи спільний з "Борисполем" авіаційний продукт (хаб), МАУ щорічно нарощує у середньому 20% пасажирів в рік. Це дуже велике збільшення, що свідчить про правильний вибір моделі розвитку авіакомпанії та аеропорту", – розповідає він.
Однак, за його оцінками, за останні роки непродумане державне регулювання призвело до того, що розвиток міжнародного транзитного хаба в Борисполі може бути зупинено.
"На жаль, на тлі інтенсивного зростання пасажиропотоку і розширення далекомагістрального флоту, політику держави по відношенню до авіаційної галузі важко було назвати сприятливою. Для аеропорту "Бориспіль" це виражалося у введенні дивідендів у розмірі 90%, які фактично вилучали у підприємства будь-який фінансовий ресурс для розвитку", – пояснює Дихне.
Для авіакомпанії МАУ, за його словами, проблеми виникли через надмірне держрегулювання і високе фіскальне навантаження на галузь. Серед причин: висока вартість аеронавігаційного обслуговування, зростання акцизів на паливо і необхідність обльоту територій РФ.
"Простіше кажучи, національний перевізник опинився в значно гірших умовах, ніж його найближчі конкуренти з Туреччини, Польщі, Латвії і навіть Білорусі. Якщо говорити мовою цифр, то за останні п'ять років МАУ переплатила 216 млн доларів", – зазначив Дихне.
За його твердженням, відсутність економічних компенсаторів зробило МАУ заручником цієї проблеми:
"Необхідність обльоту території непідконтрольних східних регіонів України, Криму, а також території Російської Федерації передбачає збільшення маршруту польоту, а, отже, і витрат непомірно дорого авіапалива. Це робить МАУ неконкурентними як по часу в дорозі, так і по вартості перельоту. Крім того, це порушує хабову бізнес-модель авіакомпанії, адже підвезення пасажирів з східного напрямку для пересадки у "Борисполі" стає не вигідним".
При цьому Дихне обнадіює, що нова влада висловлює готовність проводити ключові реформи в авіагалузі для виходу з фінансової турбулентності, формування бюджету розвитку та якісного прориву на світовому авіаційному ринку.