Скорочення нормативів викидів, заплановане на 2021 рік, може призвести до значних економічних втрат підприємств гірничо-металургійного комплексу.
Про це йдеться в заяві Європейської бізнес асоціації.
Так, за прогнозами ЕВА, держбюджет може втратити 70 мільярдів гривень надходжень, а країна - 600 тисяч робочих місць. Тому ЕВА підтримує ініціативу Міндовкілля щодо відтермінування застосування нових нормативів для коксових печей та агломашин до 1 січня 2024 року.
Як відомо, з метою регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в Україні було розроблено низку технологічних нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин. Ці нормативи для коксових печей та агломашин 1 січня 2021 року було оновлено. І, в залежності від речовини, типу установки та процесу, вони передбачають зниження викидів приблизно на 17-94%.
"Однак, в умовах поточної економічної ситуації, обтяженої численними локдаунами через пандемію коронавірусу, впровадження екологічних проєктів на підприємствах у пропоновані законодавством строки не є можливим. За даними Держстату, 2012-2015 роках обсяг виробництва металургійної продукції скоротився більше ніж на третину і продовжує зберігати негативну тенденцію. В той час як екомодернізація передбачає розробку довгострокових інвестиційних планів", - вказує координатор Комітету екології та сталого розвитку ЕВА Ольга Бойко.
Якщо нові нормативи не будуть відтерміновані, це спричинить зупинку окремих виробничих процесів виробництва коксу та залізорудного агломерату. Відповідно, ці ресурси доведеться імпортувати, що у підсумку може негативно відобразитися на конкурентоспроможності українських підприємств та стані платіжного балансу України, прогнозують у ЕВА.
"Існує ризик, що постачальники з інших країн зможуть зайняти місце українських виробників на світовому ринку сталі. В цілому, за оцінками експертів Комітету Асоціації, зупинка виробництва коксу та залізорудного агломерату в Україні може призвести до скорочення ВВП на 12,9%, скорочення податкових надходжень до державного бюджету на більш ніж 70 млрд гривень, втрату більш ніж 600 тисяч робочих місць та скорочення експорту на 25,6%", - перераховує ризики Ольга Бойко.
Також вона нагадала, що у ЄС процеси екологічної модернізації промисловості почались ще на початку 90-х років і були значною мірою профінансовані шляхом державної допомоги.
"Джерелами фінансування цих заходів були, зокрема: закордонна допомога, державна допомога шляхом надходжень від екологічних платежів, державна допомога шляхом перехідних оплат, податкові пільги, кредити (банки, інвестиційні фонди), дотації з державного бюджету тощо. Так, починаючи з 2000 року ЄС підтримав понад 1000 проєктів екологічної модернізації підприємств на суму 445 млрд євро", - перераховує експерт.
В Україні ж, на жаль, екомодернізація відбувається виключно шляхом самих підприємств. Тому ЄБА підтримує ініціативу Міндовкілля щодо відтермінування застосування нових нормативів для коксових печей та агломашин до 1 січня 2024 року.
Нагадаємо, раніше Американська торгова палата (АСС) закликала Верховну Раду надати суб'єктам господарювання право використовувати до 70% екологічного податку на компенсацію витрат на природоохоронні заходи та екологічні інвестиції.
Своєю чергою глава Асоціації "Укрметалургпром" Олександр Каленков заявив, що якщо Міндовкілля не відтермінує нові нормативи по викидам, країну чекає масштабна промислова криза і закриття підприємств, адже у них немає грошей на проведення масштабної модернізації.