Не можна підмінювати законність революційною доцільністю, - експерт

Заява прем‘єр-міністра України Арсенія Яценюка з вимогою скласти всю незареєстровану зброю, «безпорадна здача» Кримського півострова, невдала спроба арешту, яка призвела до трагічної загибелі «героя революції» Олександра Музичка (Саші Білого), нічна перестрілка в центрі Києва та ультиматум правоохоронців до «Правого Сектору» викликали шквал критики на адресу не лише міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, але й всіх інших керівників силових відомств.

Валентин Гладких, кандидат філософських наук, політичний аналітик, спеціально для РБК-Україна

Заява прем‘єр-міністра України Арсенія Яценюка з вимогою скласти всю незареєстровану зброю, «безпорадна здача» Кримського півострова, невдала спроба арешту, яка призвела до трагічної загибелі «героя революції» Олександра Музичка (Саші Білого), нічна перестрілка в центрі Києва та ультиматум правоохоронців до «Правого Сектору» викликали шквал критики на адресу не лише міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, але й всіх інших керівників силових відомств.

На думку багатьох активних учасників Євро майдану, такі рішення і дії нової української влади виглядають як факти переслідування «справжніх патриотів, захисників вітчизни та борців проти злочинного режиму Януковича». В умовах потенційної військової агресії з боку Російської Федерації та шабашів проросійських екстремістів і сепаратистів всіх мастей, прагнення влади роззброїти населення, передусім членів «самооборони Майдану» та бійців «Правого Сектору» викликає гостре невдоволення «революційних мас», які починають волати про відверту зраду політиками ідеалів Євромайдану.

Підливають олії у вогнище невдоволення й деякі кадрові рішення, зокрема, призначення на провідні посади у силових структурах людей, причетних, на думку революціонерів, до масових вбивств та терору проти євромайданівців. Наприклад, факт присутності 31 березня біля заблокованого правоохоронцями та працівниками СБУ готелю «Дніпро» полковника Асавалюка - керівника групи снайперів, що начебто розстрілювала протестантів на вул. Інститутській, змушує скаженіти від люті прихильників ідеї лінчувати всіх силовиків, які служили Януковичу, без суду і слідства.

Безумовно, як діяльність, так і бездіяльність нової влади, а головне перші «досягнуті» нею результати дають підстави для невдоволення та обурення. Проте невдоволення та обурення - це лише емоції, які не повинні брати гору над раціо й позбавляти здорового глузду та тверезого погляду на речі. Тим більше, у нинішній без перебільшення критичній ситуації емоції - далеко не найкращий порадник. А тепер по суті.

По-перше, як людина, яка брала активну участь в акціях протесту проти злочинного режиму Януковича, я розумію і підтримую вимогу знайти та покарати всіх винних у масових вбивствах та терорі, розв‘язаному колишнім Президентом та його посіпаками проти громадян України.

Проте знайти і покарати винних необхідно виключно у відповідності до чинного законодавства українського та міжнародного. Не варто підмінювати законність революційною доцільністю, бо це шлях до полювання на відьом та революційного терору, який ніколи не буває справедливим, але завжди кривавий, жорстокий і безглуздий.

Презумпції невинуватості в Україні ніхто не скасовував і розповсюджується вона як на революціонерів, так і на контрреволюціонерів - закон один для всіх! Підозра не є підставою для осудження. Факт перебування на місці злочину автоматично не робить людину злочинцем.

Якщо є підстави підозрювати полковника Асавалюка та його підлеглих у вчиненні злочину, тоді необхідно почати розслідування, провести необхідні криміналістичні та балістичні експертизи, інші слідчі дії, висунути обвинувачення та довести їх у суді. Те саме стосується інших посадових осіб.

Безпідставно розкидатися обвинуваченнями - це ознака не лише недалекоглядного популізму, а передусім низької політичної та правової культури. На таких засадах годі сподіватися збудувати справжню європейську державу.

Зрештою, навіть після другої світової війни та Нюрнберзького процесу члени Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини, вояки СС та Гестапо, інші діячі Третього Рейху були покарані не за факт перебування у лавах цих організацій, а винятково за вчинені особисто злочини.

По-друге, поняття державного суверенітету влючає в себе право держави легітимно використовувати насилля. Інакше кажучи, лише держава має право застосовувати насилля причому у формах та межах чітко визначених законом. Наголошую: лише держава та уповноважені нею органи, а не бійці «Правого Сектору» чи «Самооборони».

З огляду на це, важко не погодитися з прем‘єр-міністром Яценюком, який назвав «банд формуваннями» всі мілітарізовані організації та групи, що відмовляються скласти зброю та виконувати закони України.

Між іншим, на замітку лідеру «Правого Сектору» Дмитру Ярошу: відповідно до ст. 5 закону «Про політичні партії в Україні», політичні партії не можуть мати воєнізованих формувань. Тож у лідерів «Правого Сектору» вибір простий: або продовжити перетворення на політичну партію, або продовжити перетворення на організоване злочинне угрупування. Те саме можна сказати і про «Самооборону Майдану».

Симпатикам вищезазначених організацій раджу ознайомитися з новітньою історією Грузії, зокрема, доби, коли країною керували «відомий вор в законі та невідомий художник». Перший - Джаба Іоселіані - батько-засновик патріотичної організації «Мхедріоні», яка засновувалася задля захисту грузинів під час грузино-абхазької війни, але дуже швидко перетворилася за звічайнісеньке бандитське угруповування.

Другий - Тенгіз Кітовані - засновник та керівник Національної гвардії, яка також дуже швидко перетворилася на організовану злочинну групу. Мені дуже не хотілося б, щоб Україна повторила трагічні помилки Грузії.

І насамкінець, громадяни України боролися проти режиму Януковича за європейську перспективу, за право жити у правовій державі, де людське життя, честь і гідність становлять найвищу соціальну цінність. З огляду на це, не варто наслідувати злочинні практики злочинного режиму. Під час боротьби з ворогом не варто уподібнюватися йому, бо інакше можемо непомітно перетворитися на тих, проти кого боремося...

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся