Недофінансування Держпродспоживслужби загрожує нацбезпеці, - аграрії

На виконання обов'язкових планових протиепізоотичних заходів в 2017 році необхідно 337,486 млн грн, що становить лише 11% від суми прямих надходжень до бюджету від виробництва молока, яловичини і свинини, і це несуттєво порівняно з потенційними збитками, які може отримати галузь. Про це йдеться у відкритому листі громадських професійних об'єднань АПК (Асоціація "Український клуб аграрного бізнесу", Всеукраїнська Аграрна Рада, Асоціація "Союз птахівників України", корпорація "Тваринпром", Асоціація свинарів України) до прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, копію якого мають ЗМІ.

Проте, як наголошується, в бюджеті на 2017 рік передбачений граничний обсяг за КПКВ 2809020 "Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро" КЕКВ 2220 "Медикаменти та перев'язувальні матеріали" - 50,44 млн грн, що становить лише 14,9% від фактичної потреби.

У зверненні підкреслюється, що потенційні збитки від погіршення епізоотичної ситуації майже в 10 разів більші, ніж витрати на її стабілізацію. Превентивні дії та/або швидка вакцинація набагато дешевші, ніж реакція на масове поширення хвороби. У разі якщо кошти не будуть виділені, фактичні потреби у фінансуванні можуть зрости в 4-5 разів вже у 2017 році.

"Недооцінка ризиків епізоотичного стану вплине не тільки на стан тваринництва і промислові підприємства, але і на більшість домогосподарств, які втратять худобу, а разом з ним і засоби для існування. Під загрозою може опинитися біологічна безпека як складова національної безпеки", - йдеться в листі.

За даними аграріїв, погіршення епізоотичної ситуації в країні тягне за собою ризики скорочення виробництва основних видів м'яса в Україні і прямих втрат бюджету на рівні 2,8 млн грн. Це також може зумовити ризик скорочення експорту тваринницької продукції. За результатами 2015 українські виробники свинини і ВРХ поставили на зовнішні ринки продукції на суму 341 млн дол, за три квартали 2016 - 188 млн дол.

Аграрії просять доопрацювати проект Державного бюджету України на 2017 рік до другого читання і сприяти вирішенню питання про збільшення бюджетних призначень Держпродспоживслужби з метою стабілізації епізоотичної ситуації в державі допомогти.

"На сьогодні проект Державного бюджету на 2017 рік у тому вигляді, в якому він прийнятий в першому читанні Верховною Радою України, буде провокувати погіршення в агросекторі, зокрема, епізоотичної ситуації", - йдеться у зверненні.

Як наголошується, згідно з постановою КМУ "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів, та переліку послуг спеціалістів ветеринарної медицини, які провадять ветеринарну практику, за здійснення обов'язкових або необхідних протиепізоотичних заходів та розмірів їх оплати" від 23 квітня 2008 року №413 в Україні зареєстровано 35 інфекційних та паразитичних хвороб тварин, лікування і превентизация яких повинні покриватися за рахунок державного бюджету.

За даними аграріїв, протягом останніх двох років в Україні значно зросла кількість випадків ураження африканською чумою свиней і загострилось поширення ящуру, нодулярного (вузликового) дерматиту ВРХ, сказу, лейкозу ВРХ, лептоспірозу, сальмонельозу. Епізоотична ситуація погіршується також і в сусідніх країнах. Зокрема, щотижня фіксується по кілька спалахів АЧС на території європейського континенту.

Як пишуть автори листа, в Україні з початку року зареєстровано 79 випадків захворювання африканською чумою свиней. За прогнозом FAO в 2017 році кількість випадків захворювання збільшиться до 117-ти, при цьому кожен четвертий спалах, ймовірно буде в свинарських господарствах, у першу чергу, з низьким рівнем біозахисту. З початку року через АЧС було утилізовано 9,1 тис. голів свиней, що призвело до додаткових втрат для господарств на рівні 29 млн грн.

Наголошується, що в цьому році Румунія, Казахстан, Білорусь, Молдова і Вірменія призупинила або заборонила імпорт свинини через африканську чуму свиней з певних регіонів України. Зменшення поставок тваринницької продукції за кордон призведе до збільшення імпорту і погіршення валютного балансу і може повернути Україну в статус сировинного придатка.

Аграрії також підкреслили, що наслідки погіршення епізоотичної ситуації проявляться і щодо рослинницької продукції. У 2015 році Білорусь вже забороняла імпорт фуражної пшениці і кукурудзи з регіонів, де були виявлені спалахи АЧС, в цьому році значно утруднений експорт шроту в цю країну.