Національний банк України оприлюднив дані дослідження впливу обмінного курсу гривні до долара на споживчі ціни із січня 2014 року до грудня 2019 року. Про це йдеться в "Інфляційному звіті" НБУ за квітень.
Відповідно до результатів, девальвація в 1% спричиняє зростання споживчих цін у середньому на 0,22%. Натомість унаслідок ревальвації в 1% ціни знижуються на 0,08%. Ефект майже повністю відчутний вже за 6 місяців.
Як зазначають в НБУ, інтервали отриманих оцінок для ревальвації є набагато ширшими порівняно з інтервалами для девальвації, що може бути причиною порівняно нетривалого досвіду посилення гривні, а отже, чутливості оцінок до специфікацій.
Водночас у разі надмірних девальваційних процесів, як у період із лютого до квітня 2015 року, ефект перенесення зростає до 0,45-0,50%.
Крім того, інфляційні очікування, які в Україні значно залежать від курсової динаміки, можуть бути одним із факторів асиметричності та нелінійності механізму перенесення. Наприклад, в умовах девальваційних очікувань фактична ревальвація гривні може не мати значного ефекту на зниження рівня цін.
У НБУ нагадують, що з 2014 року НБУ здійснює політику плаваючого обмінного курсу, яка передбачає, що обмінний курс може як послаблюватися, так і посилюватися залежно від фундаментальних умов. Однак задля забезпечення помірного впливу курсових коливань на цінову стабільність НБУ зберігає присутність на валютному ринку для згладжування надмірної волатильності.
Нагадаємо, споживчі ціни в Україні у березні 2020 року порівняно з лютим, виросли на 0,8%. При цьому в річному вимірі (до березня 2019 року) інфляція сповільнилася до 2,3% з 2,4% у лютому 2020 року.
Як повідомляло РБК-Україна, Кабінет міністрів України запровадив державне регулювання цін на десять продовольчих товарів, на окремі ліки, дезінфікуючи засоби, а також на засоби індивідуального захисту.