Наводять мости. Як у Зеленського налагоджують відносини з регіонами
Офіс президента намагається згладити відносини з місцевою владою, які не склалися з перших місяців каденції Володимира Зеленського. Як Банкова пробує зблизитися з мерами – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Команда Володимира Зеленського взяла курс на дружбу з місцевою владою замість конфронтації, що наростала з перших місяців його каденції. Минулого року Офіс президента обжився безліччю конфліктів, розв'язаних на регіональних фронтах. Мери не слухали Банкову, Банкова не чула мерів. Голови обласних держадміністрацій або були з ними "на ножах", або просто відсиджувалися осторонь, не особливо впливаючи на якісь процеси.
Осіння виборча кампанія додала напруги між центром і регіонами. Спроби правлячої партії посунути недружніх мерів і їхни проекти не здобули успіху. Результати місцевих виборів стали для президентської команди "холодним душем", змусивши її переглянути свої відносини з регіонами.
Одним із способів прокласти міст дружби стало створення Конгресу місцевих і регіональних влад на чолі з президентом. Представники самоврядування вважають це кроком у вірному напрямку, якщо він матиме реальну вагу і не стане інструментом для зведення рахунків з опонентами.
Зміна курсу
Прийшовши до влади, команда Володимира Зеленського не поспішала вибудовувати діалог з місцевими елітами. Публічні виховні процеси над мерами також не йшли на користь їхнім відносинам з центром.
Коронавірус вбив ще більший клин між Банковою і регіонами. Від початку карантину відповідальність за підготовку міст до епідемії переклали на місцеву владу. Далі пройшла хвиля "бунтів", коли облцентри самовільно пом'якшували і відмовлялися від карантинних обмежень. Свою роль тут зіграло і наближення місцевих виборів. У підсумку більшість мерів переобралися на ще один термін.
У президентській команді вирішили, що продовження конфронтації з ними загрожує повною втратою контролю над регіонами. За провалену роботу в областях і результат на жовтневих виборах першим своєю посадою поплатився тодішній заступник керівника ОП Сергій Трофімов.
Слідом за ним своїх крісел позбулася майже половина голів ОДА. Їх замінили більш компромісними і досвідченими фігурами. Замість Трофімова за регіональний напрямок в ОП став відповідати Кирило Тимошенко, який взявся вирівнювати відносини Банкової з місцевою владою.
"Після минулорічних виборів до органів місцевого самоврядування комунікація між центральною та місцевою владами дуже змінилася. У кращу сторону. Ми ж розуміємо, що коли різні гілки влади працюють разом і знаходять спільну мову, то і виграють від цього усі – передусім українці у кожному куточку нашої
держави", – сказав РБК-Україна Тимошенко.
На покращення діалогу з Офісом вказують і представники місцевої влади. Один зі співрозмовників видання пояснив: якщо до Трофімова було взагалі неможливо достукатися, то Тимошенко постійно на зв'язку з мерами і до нього можна звернутися в разі проблем.
"Видно неозброєним оком, що комунікація між центральною і місцевою владою змінилася в усіх напрямах. Починаючи з того, що створено Конгрес місцевих і регіональних влад. Фактично, це ще один майданчик для комунікацій. І закінчуючи змінами в кадровій політиці", – сказав виданню мер Дніпра Борис Філатов.
Після того як в Офісі і в Кабміні замінили кілька ключових персон по роботі з регіональною владою, то комунікація значно просунулася вперед, вважає Філатов.
"Насправді, початок був дуже складним, тому що не до кінця органи державної влади розуміють специфіку місцевого самоврядування. Зараз, зважаючи на кількість проблем, які є в державі, мені здається, розуміння стає більше і комунікація відбувається частіше.", – розповів РБК-Україна міський голова Львова Андрій Садовий.
Приклад – рішення НАК "Нафтогаз", яким заблокували рахунки 65 комунальних підприємств. Кошти, сплачені громадянами за послуги з січня – заморожені, а місцеві комунальні підприємства залишилися без грошей, пояснив РБК-Україна виконавчий директор Асоціації міст України (АМУ) Олександр Слобожан.
"Мери максимально гостро піднімають це питання на загальнодержавному рівні через Асоціацію міст. Відразу виникає ініціатива провести спільну зустріч, включається Офіс президента і ми якось балансуємо ситуацію. Але час від часу такі питання виникають з багатьох напрямів", – зазначив Садовий.
Питання тарифів і фінансовий стан підприємств ТКЕ – зараз проблема номер один для місцевої влади. У лютому Кабінет Міністрів, НКРЕКП, "Нафтогаз" і АМУ підписали меморандум про взаєморозуміння. Він передбачав, що комунальні підприємства не стануть підвищувати ціни на опалення і гарячу воду, натомість держава реструктуризує їхні борги. Але центральна влада свою частину "угоди" поки не виконала.
"Місцева влада виконала свої зобов'язання: під час опалювального сезону тарифи не підвищувалися, було безперебійне постачання послуг. А зараз стоїть питання, як будуть списані ці борги, що утворились, заборгованості за штрафними санкціями і як "Нафтогаз" розблокує рахунки 65 комунальних підприємств", – пояснив Олександр Слобожан.
Ці питання були серед головних тем, які представники місцевого самоврядування піднімали під час першого засідання Конгресу місцевих і регіональних влад 3 червня. В Офісі пообіцяли розібратися і простежити за виконанням меморандуму.
Конгрес імені Зеленського
"Кожному президенту на середині каденції його радники пропонували запускати такий орган. Саме в цей період зазвичай іде активізація співпраці з місцевою владою. Зараз проблем достатньо. Якщо не реагувати, невдоволення буде рости і це позначиться на ставленні місцевої влади до центральної", – так описав суть нового органу один зі співрозмовників у місцевому самоврядуванні.
Про створення Конгресу місцевих і регіональних влад Зеленський оголосив наприкінці лютого. Він став свого роду реінкарнацією Ради регіонального розвитку, що діяла під час каденції Петра Порошенка.
Конгрес складається з Палати місцевої влади і Палати регіонів. У першій – мери та голови ОТГ, голови районних рад та адміністрацій. У другій – керівництво органів обласного рівня. Також при ОП запустили постійно діючий офіс Конгресу, куди можуть звертатися голови громад, адміністрацій та рад.
Перше засідання конгресу за участю місцевої влади пройшло в Хмельницькому. На другому засіданні, що відбулося 8 червня в Дніпрі, були присутні голови облрад і ОДА. З боку центральної влади брали участь президент, керівники його Офісу, секретар РНБО, народні депутати та члени Кабміну.
За словами Тимошенка, мета Конгресу – максимально прискорити комунікацію місцевої та державної влади. Незважаючи на те, що в Україні завершується децентралізація, є безліч питань, які регіонам потрібно вирішувати з "центром", говорить заступник голови ОП.
"Ми створили таку платформу, за допомогою якою до органів державної влади дуже швидко і ефективно можуть достукатися представники навіть найменших населених пунктів. Усі пропозиції чи проблеми, з якими представники регіонів звертаються до Конгресу, будуть вирішуватися через рішення президента, уряду або парламенту", – пояснив Тимошенко.
Одне з джерел у місцевому самоврядуванні стверджує, що ідея про створення нового органу належить керівнику ОП Андрію Єрмаку. Сам він у коментарі РБК-Україна пояснив: Конгрес місцевих і регіональних влад дає можливість залучити їх до обговорення ключових проблем.
За словами Єрмака, на засіданнях палат Конгресу вже обговорюються конкретні завдання: модернізація комунальної інфраструктури, спрощення процедур у будівництві та оновлення інструментів стимулювання інвестицій, зокрема, технопарків.
"Нові безпрецедентно широкі повноваження на місцях – це також і нова та серйозна відповідальність. Світовий досвід нам говорить про те, що широкі повноваження не завжди гарантують успіх та прискорюють розвиток, а іноді можуть стати навіть гальмом для нього. Тому Конгрес – це також механізм для об’єднання представників органів влади всіх рівні в одну потужну команду для прискорення позитивних перетворень в Україні", – заявив керівник ОП.
У місцевому самоврядуванні позитивно висловлюються про кроки Банкової назустріч регіонам. Але при цьому з обережністю оцінюють результат цієї "дружби".
"Що вийде з цього діалогу – покажуть результати. Це насамперед закон про списання боргів комунальних підприємств перед НАК "Нафтогазом". Друге – розблокування рахунків 65 комунальних підприємств. Третє – збільшення частки ПДФО, яка залишається громадам", – сказав виконавчий директор АМУ.
За його словами, представникам самоврядування також пообіцяли розглянути їхнє прохання про передачу ПТУ у власність обласних центрів і не забирати 5% місцевого акцизу з тютюну.
Мер Дніпра Борис Філатов бачить кілька причин, чому на Банковій захотіли створити новий орган. Перша – результат правлячої партії на місцевих виборах.
"Друге – прийшло, найімовірніше, розуміння того, що в такій великій, складній і різній країні, як Україна, неможливо ходити колонами і побудувати КПРС. Однозначно, різні формати діалогу – формальні, неформальні – це теж прекрасно. Третє – це банальність, але тим не менш. Керівник держави мусить вибудовувати з усіма діалог. Тому такого роду майданчик має бути", – зазначив Філатов.
Сторонні спостерігачі угледіли в створенні Конгресу й інші цілі, вигідні Банковій. Одна з теорій зводиться до того, що новий орган буде альтернативою Асоціації міст. Зараз її очолює Віталій Кличко, у якого в останні місяці не дуже гладкі відносини з командою президента.
На користь цієї версії грає той факт, що столичний мер опинився за бортом нового органу. Кличка навіть не покликали на її перше засідання – він спостерігав за Конгресом через онлайн-зв'язок. РБК-Україна зверталося за коментарем до прес-секретаря мера Києва, проте на момент публікації позиція надана не була.
Проти цієї версії свідчить те, що АМУ брала участь у формуванні президії Конгресу. Її правління делегувало туди Олександра Слобожана. Крім нього, до президії увійшли мери Львова, Житомира та Дніпра. Головою Палати місцевої влади обрали Андрія Садового, Сергія Сухомлина і Бориса Філатова - його заступниками.
Обрання керівництва палати не було "кулуарною історією", зазначив мер Дніпра. За його словами, організаційний комітет Конгресу запропонував кандидатури, за які потім голосували делегати.
Те, що деякі мери увійшли в керівництво Палати, не означає, що вони переметнулися "під крило" Банкової і будуть їй підігравати, каже ще одне джерело видання в місцевому самоврядуванні. Якщо новий орган намагатимуться використовувати на догоду Офісу, то мери брати участь у цьому не стануть, додав співрозмовник.
За словами Садового, пропозиція очолити Палату місцевої влади стала для нього несподіванкою. Тому він вирішив поки обмежитися терміном на півроку на цій посаді, щоби побачити на практиці роботу органу.
"Якщо ми працюємо без політиканства і без використання місцевого самоврядування в чиїхось партійних інтересах, тоді я готовий працювати. Якщо я побачу якісь недобрі наміри – тоді без мене", – пояснив виданню міський голова Львова.
У самій Асоціації не вважають, що мета Конгресу – похитнути їхні позиції. Навпаки – новий орган може стати ще одним майданчиком, де представники АМУ зможуть лобіювати інтереси місцевого самоврядування, каже Слобожан.
"Конгрес – це консультативно-дорадчий орган за Конституцією, який пропонує президенту для широкого обговорення певні рішення з місцевого рівня. А ми – Асоціація міст – представляємо інтереси великих, середніх, малих міст, сіл і селищ. Ми як свого роду профспілка", – сказав виконавчий директор Асоціації.